УДК 811.111’253’373’42:82-1=161.2ФранкоІ. РЕКОНСТРУКЦІЯ КОНЦЕПТУ “НЕПОКОРА” ІЗ ПРОЛОГУ ДО ПОЕМИ ІВАНА ФРАНКА “МОЙСЕЙ” В АНГЛОМОВНИХ ПЕРЕКЛАДАХ Ольга Грабовецька Львівський національний університет імені Івана Франка вул. Університетська, 1, Львів, Україна, 79000 olhahrabovetska@gmail.com Зроблено спробу визначити шляхи реконструкції в перекладі концепту НЕПОКОРА із Франкового Прологу до поеми “Мойсей”. Матеріалом дослідження слугував оригінальний текст Прологу і вісім його англомовних перекладів. Розглянуто об’єктивацію концепту НЕПОКОРА на синтаксичному і лексичному рівнях. Окреслено понятійне поле концепту, визначено його приядерну зону, проаналізовано когнітивні асоціації, пов’язані з лексе- мами пісня, спів, віра, що належать до ключових вербалізантів концепту НЕПОКОРА. Проаналізовано перекладацькі підходи до об’єктивації структурних частин концепту у перекладах. У статті застосовано когнітивний підхід, який визначає культурні чинники як домінантні для перекладу. З’ясовано, що точне калькування образів чи описовість не сприяють адекватній реконструкції концепту в перекладі. Дослідження виконане у площині дескриптивного перекладознавства. Результати таких студій – необхідний матеріал як для загальної, так і для прикладної теорії перекладу. Ключові слова: концепт, об’єктивація, вербалізант, реконструкція, переклад, адекватність, цільова культура. Вступ. У передмові до своєї вершинної поеми “Мойсей” І. Франко зазначав, що “крім історичного й психологічного інтересу, його поема має й символічне значення, а як твір українця, не позбавлена також і національного забарвлення, неминучого завжди, коли міжнародний сюжет проходить крізь призму індивідуального темпераменту і збагачується при цьому живими враженнями та картинами його особистої уяви” [27, c. 45]. Недаремно Ю. Шевельов називає поему другим “Заповітом”, написаним гарячим сер- цем і проникливим розумом [23, c. 242]. Сьогодні, у часи розбрату і єднання, бездіяльності і жертовної праці, морального каліцтва і величі духу, зневіри і надії поема звучить над- звичайно актуально. Як зазначив Д. Павличко, на всі наші сучасні суспільно-політичні не- дуги знаходимо рятівні поради у Франка, – так наче він пройшов з нами до самого порога XXI ст., як подібний до нього біблійний пророк під стіни Єрихону [13, c. 27]. Концептосфера Івана Франка – це унікальний симбіоз універсального, національного та індивідуального. Для нього характерні загальнозрозумілі концепти, як-от: ВІРА, ЖИТТЯ, СВІТЛО, ДУХ, НЕПОКОРА, БУНТ, СВОБОДА, БОРОТЬБА, МУЖ, ЖІНКА, ЛЮБОВ, ЩАС- ТЯ, СМЕРТЬ, ЖУРБА та ін. Франкова індивідуальна інтерпретація цих концептів дає ключі ІНОЗЕМНА ФІЛОЛОГІЯ INOZEMNA PHILOLOGIA 2017. Вип. 130. С. 77–89 2017. Issue 130. P. 77–89 © О. Грабовецька, 2017