Український історичний журнал. – 2022. – №6 Анотація. Мета статті – висвітлення кризових параметрів розвитку соціуму пограниччя в умовах сучасних викликів, пов’язаних із російськоукраїнською війною та дослідження впливу багатовимірного транскордонного простору на формування й функціонування гібридної ідентичності, алгоритмів становлення в межових соціальних просторах специфіч них ідентифікаційних моделей співжиття, варіативних локальних і регіональних культурних практик. Наукові підходи. Феномен порубіжного соціуму доволі довго не займав помітного місця в гуманітарному дискурсі, модним брендом його зробило сполучення глобалізаційних процесів з явищами регіоналізації у прилеглих до кордонів ареалах та застосування в їх дослідженні методології «перехресних історій», геополітичних, геокультурних та мережевих підходів. Наукова новизна вивчення соціального простору пограниччя обумовлюється його розглядом у контексті транскордонних соціальних мереж, в яких відбувається «перехрещен ня» різних соціокультурних маркерів, ідентифікаційних матриць, поведінкових стереотипів та спостерігається трансформація локальних цінностей, смислів і символів. Основний висновок. Локальний соціум пограниччя характеризується наявністю потужних конфлік тогенних чинників соціокультурного розвитку, багатовекторністю культурних кодів та гібридністю ідентифікацій, виникненням специфічних інтерпретацій соціальної реальності. Будьякий пограничний соціум, попри ті додаткові можливості, які обумовлені полегшеним перетином кордону, є зоною підвищеної соціальної мобільності й відповідних ідентифіка ційних ризиків. А це означає, що без ґрунтовного наукового дослідження та аналітичного моніторингу процесів, які відбуваються в пограничних просторах, неможливо з’ясовувати витоки й наслідки загострення соціальних проблем на порубіжжі, генерувати нові ідентифі каційні стратегії, спрямовані на підтримку соціальнокультурної стабільності та формування сталої ідентичності. Сучасні виклики, пов’язані з воєнним протистоянням України й Росії, вимагають уважного вивчення впливу пограничних станів на процеси формування гібридної ідентичності та усвідомлення ризикогенної специфіки українськоросійського порубіжного соціуму, який, перебуваючи на перетині цивілізаційних кордонів, має власну логіку розвитку, обтяжену потужним потенціалом конфліктності. Ключові слова: російськоукраїнська війна, соціум пограниччя, соціокультурний простір, конфлікт ідентичностей, транскордоння. Ярослава ВЕРМЕНИЧ членкореспондент НАН України, докторка історичних наук, професорка, завідувачка відділу історичної регіоналістики, Інститут історії України НАН України (Київ, Україна), verrosla@gmail.com ORCID: https://orcid.org/0000000244459492 Соціальний простір пограниччя: кризи ідентичностей у координатах сучасних викликів DOI: https://doi.org/10.15407/uhj2022.06.173 УДК: 323.1+94(477) Потужні силові поля, що формуються на прикордонних «перехрестях» цивілі заційних, геополітичних, культурних та інших впливів, завжди привертають підвище ну увагу соціогуманітаристики. На зміну домінуючій донедавна парадигмі модерніза ції, що виходила з ідеї універсальності соціальних законів макросистеми, приходять численні варіанти теорій багатофакторних змін, поліваріантних інтерпретацій та