ISSN 0320–2372. ІНОЗЕМНА ФІЛОЛОГІЯ. 2022. Випуск 135. С. 121–134 INOZEMNA PHILOLOGIA. 2022. Issue 135. P. 121–134 © Висоцька Н., 2022 DOI: http://dx.doi.org/10.30970/fpl.2022.135.3812 ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО УДК821.111.09 (73) ПОСТКОЛОНІАЛЬНА ТЕОРІЯ ТА ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧА АМЕРИКАНІСТИКА: ЗОНИ КОНТАКТУ Наталія Висоцька Київський національний лінгвістичний університет, вул. Велика Васильківська, 73, м. Київ, Україна, 03150, literatavysotska@gmail.com Статтю присвячено доцільності використання положень постколоніальної теорії під час дослідження історії та сучасного стану літератури США. Зазначено, що включення США до зони зацікавлення фахівців з постколоніальних студій відбулося на зламі ХХ–ХХІ століть і стало предметом як підтримки, так і критики з боку представників і цієї дисципліни, і американістики. У статті висвітлено чотири наукові зони, де, на нашу думку, відбуваються продуктивні зустрічі між літературознавством та постколоніальними дослідженнями: американська література як постколоніальна; розгляд етнічних літератур США в постколоніальному світлі; вивчення наслідків глобалізаційних/міграційних процесів у літературі США; зв’язки розробників постколоніальної теорії з Америкою. Зроблено висновок про те, що низка термінів, концептів і практик, запропонованих нею, можуть успішно застосовуватися під час аналізу та інтерпретації текстів, створених у США. Ключові слова: постколоніальна теорія, американські студії, література США, етнічні літератури, глобалізація, “упослідженість”. Вступ. Із часів своєї інституціоналізації наприкінці 1980-х – початку 1990-х рр. постколоніальна теорія за умовчанням охоплювала низку проблем, які виникли через колонізацію розвиненими країнами Європи (метрополіями) територій у “третьому світі”, та з їхньою деколонізацією в останній третині ХХ століття. В результаті досвіду колоніальної залежності держави втрачали політичну, економічну та культурну суверенність і автономність, а їхні мешканці – суб’єктність й агентність. Постколоніальні студії займалися питаннями впливу цих процесів як на колонізованих, так і на колонізаторів. У літературному вимірі йшлося, з одного боку, про прочитання текстів західної культури крізь призму практик колоніалізму та орієнталізму (хрестоматійний приклад – інтерпретація Е. Саїдом роману Дж. Остін “Менсфілд-парк”), про аналіз стратегій репрезентації в них расових та етнічних Інших, про пошуки осередків їхнього спротиву та про необхідність подолання колоніальної травми. З іншого, славнозвісне