Філософія Інфрормаційно-комунікативний розвиток соціуму як цивілізаційної парадигми ххі століття 24 УДК 316.77:008 «20» СОСНІН О.В., доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри міжнародної інформації Інституту міжнародних відносин Національного авіаційного Університету, заслужений діяч науки і техніки України, член-кореспондент Української академії політичних наук ( Київ, Україна) E-mail: alvas.sosnin@yandex.ru ВОРОНКОВА В.Г., доктор філософських наук, професор, зав. кафедри менеджменту організацій та управління проектами , Запорізької державної інженерної академії академік Української академії політичних наук (Запоріжжя, Україна) E-mail: valentina-voronkova@yandex.ru ІНФРОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАТИВНИЙ РОЗВИТОК СОЦІУМУ ЯК ЦИВІЛІЗАЦІЙНОЇ ПАРАДИГМИ ХХІ СТОЛІТТЯ Мета статті полягає у науковому пізнанні інформаційно-комунікативного розвитку соціуму як цивілізаційної парадигми ХХІ століття, для чого проаналізовані підходи до аналізу того виду соціуму, який отримав назву інформаційного. Інформаційний тип соціуму детермінований інформатизацією життя, викликаного інформаційно- комп’ютерною революцією. Для аналізу цього складного феномена застосовано інформаціологічний і синергетичний підходи та виявлено результати, що інформаціологічний, так і синергетичний підходи приводять до розуміння інформаційно- комунікативної єдності світу як цивілізаційної парадигми. Остання породжує аутопоетичну (самоорганізаційну) систему, в основі якої формуються механізми самоорганізації соціуму. Ключові слова: соціум, інформаційно-комунікативний соціум, інформаціологічний підхід, синергетичний підхід, інфо-комунікативний простір, інформаційне виробництво, аутопоетична система, самоорганізація соціуму, цивілізаційна парадигма. Актуальність теми. Актуальність даного дослідження зумовлена появою інформаційно-високотехнологічних технологій, у зв’язку з чим виникає нова інфо-комунікаційна система, яка починає формувати власну культуру спілкування, базуючись на віртуальних технологіях, та Інтернет, які останнім часом почали заміняти пряму комунікацію і формувати свій специфічний тип соціуму – інформаційно-комунікативний. По-перше, інформаційно-комунікативна парадигма сучасного соціуму у значній мірі направлена на виявлення інформаційної природи суспільства, в рамках якої формується управлінська праця, яка є більш корисною та ефективною. По- друге вивчення інформаційно-комунікативної парадигми сучасного соціуму дозволяє масштабно і ємно визначати смисл і основний вектор трансформацій, в центрі яких – поняття «інформація» і «комунікації», які включають у себе систему форм інфосуспільства, представленого як цілісність, що відображає трансформації суспільного буття, що