Екструдовані зернові суміші для відгодівлі риб  Шаповаленко О.І., доктор технічних наук, професор, Супрун-Крестова О.Ю., кандидат технічних наук, доцент,  Шаран А.В., кандидат технічних наук, доцент. Корж Т.В., кандидат технічних наук, доцент,  Павлюченко О.С., Національний університет харчових технологій, м. Київ  Ефективне ведення рибного господарства - отриман- ня максимальних обсягів рибної продукції за умови  використання біологічно повноцінних кормів і дешевих  енергоносіїв. Для України традиційним виробницт- вом було і залишається розведення риби. Основними  об'єктами риборозведення в нашій країні є короп,  товстолоб і білий амур.  Відомо декілька технологій вирощування риби.  Перша є найпростішою, але водночас і найбільш не- продуктивною. Вона базується на вирощуванні риби за  рахунок споживання нею лише рослин та організмів,  які існують у даній водоймі. В цьому випадку існують  обмеження на кількість риби, яка може бути вироще- на за таких умов, та її розміри не завжди досягають  бажаних результатів.  Інша технологія, яка переважає на даному етапі роз- витку рибного господарства України, дозволяє значно  збільшити виробництво продукції з одиниці площі за  рахунок збільшення концентрації рибопосадкового  матеріалу. За цих умов практично вся продукція, що  виробляється, отримується за рахунок використання  комбікормів.  Одержання максимального обсягу продукції мож- ливе лише за умови включення до раціону риби всіх  необхідних поживних речовин, вітамінів, мікро- та  макроелементів для забезпечення повноцінного  функціонування організму.  Особливості анатомічної будови органів травлення,  обмежені можливості засвоєння їжі вимагають від  виробників при створенні раціонів для риб використо- вувати високобілкову сировину тваринного та рослин- ного походження, вміст якої може становити до 80%.  Значне підвищення вартості компонентів тваринного  походження, які переважно імпортуються з-за кордону,  вимагає від виробників пошуку нових видів сировини  та розробки і впровадження новітніх технологій при  її переробці.  Останнім часом у зернопереробній промисловості  все більша увага приділяється використанню такої  нетрадиційної культури, як льон. .  Дослідження останніх років все більше розкрива- ють цінність властивостей насіння льону, біологічну  цінність якого визначає не лише вміст і склад жирів,  а й значний вміст білкових речовин, вітамінів,  ферментів, слизів, органічних кислот, мінеральних  речовин. Усе більша увага приділяється можливостям  його використання не лише для отримання харчової  та технічної олії, а й використання в кормах для  курей-несучок і свійських тварин [1,2]. За кордоном  насіння льону як самостійно, так і як добавки широ- ко використовують для годівлі форелі, арктичного  гольця, свійської птиці та частково молочних корів  і свиней [3].  Використання насіння льону при виробництві  комбікормів дозволяє підвищити енергетичну та по- кращити біологічну цінність, а наявність у його складі  слизу надає продуктам особливі кормові властивості.  Попередніми нашими дослідженнями встановлено,  що сорти льону Могилівський, Чарівний і Золотистий  характеризуються значним вмістом ліпідів (44,7%,  22,32%, 33,3% відповідно) і підвищеним вмістом  білка (19,3%, 26%, 24,7% відповідно). Для більш  повної оцінки якості білкових речовин додатково були  проведені дослідження амінокислотного складу білка.  Дослідження амінокислотного складу показало, що їхні  білки містять всі незамінні амінокислоти. Лімітуючими  амінокислотами для всіх сортів є: лізин, метіонін і лей- цин, амінокислотний скор яких коливається відповідно  в межах 72-73%, 72-81%, 86-87% відносно шкали  РАО/ВООЗ. Результати досліджень щодо визначення  синильної кислоти показали її відсутність у зразках, що  дозволяє використовувати насіння льону цих сортів при  виробництві кормів [4].  Метою наших подальших досліджень було вста- новлення можливості використання при виготовленні  комбікормів для відгодівлі коропа екструдованих  зернових сумішей на основі злакових культур із вне- сенням насіння льону.  Враховуючи попередні дослідження біохімічного  складу насіння трьох сортів, для створення зернових  сумішей було обрано насіння льону-довгунця сорту  Чарівний, яке відрізняється від інших сортів більш  високою поживною цінністю. Хімічний склад насіння  представлено такими показниками: вміст сирого жиру  - 22,32%, сирого білка - 26%, сирої клітковини - 6,73%,  сирої золи - 2,69% та безазотистих екстрактивних  речовин - 35,39%.  Найбільш широкого використання серед злакових  культур при створенні кормів для риб набула пше- ниця. Вона характеризується високою поживністю і,  незважаючи на те, що білок пшениці бідний на лізин,  метіонін, цистин і триптофан, добре засвоюється  організмом риби. Так, перетравлюваність протеїну  пшениці коропом може сягати 86%, а частка прямого  використання його перетравленої частини на приріст  маси становить близько 48%. З кожного кілограма  спожитого зерна пшениці короп засвоює 500 г  (50%) поживних речовин. Позитивним показником  хімічного складу зерна пшениці є низький вміст  клітковини (2%) [5].  При спробі використати зерно пшениці як основу  зернової суміші результати показали, що збільшення  дозування насіння льону понад 10% не дозволяє от- римати екструдат з високими показниками якості, та н  ціна на зерно пшениці досить висока. Більш доступним  за ціною є зерно кукурудзи, використання якої дозволяє