117 ISSN 2409-1154 Науковий всник Мжнародного гумантарного унверситету. Сер.: Флолог. 2021  51 том 1 УДК 811.161.2’42:32 DOI https://doi.org/10.32841/2409-1154.2021.51-1.27 Харитонова Д. Д., кандидат філологічних наук, викладач кафедри іноземної філології та перекладу Київського національного торговельно-економічного університету АКСІОЛОГІНІ ВИМІРИ ІНАВГРАІЙНОЇ ПРОМОВИ В. ЗЕЛЕНСКОГО ЕРЕЗ ПРИЗМ ГІПЕРКОНЕП ЄВРОПЕЙСКІС Анотація. Стаття присвячена вивченню аксіологіч- них характеристик і семантичного наповнення гіпер- концепту ЄВРОПЕЙСЬКІСТЬ і здійснена на матеріалі інавгураційної промови чинного Президента України Володимира Зеленського. Цей гіперконцепт кваліфіку- ється день як один із найважливіших концептів сучас- ного українського інституціонального політичного дискурсу. Гіперконцепт ЄВРОПЕЙСЬКІСТЬ в інституці- ональному політичному дискурсі постає як специфічний український світоглядний феномен, потужна ідеологема української соціально-політичної реальності. Він ство- рює своєрідний ідеально-віртуальний простір існування для українців, окреслюючи норми і правила належної поведінки, притаманні західній моделі демократичного суспільства. Аксіологічний вимір гіперконцепту ЄВРО- ПЕЙСЬКІСТЬ представлений лише позитивними цінно- стями. Більше того, інавгураційна промова чинного Пре- зидента В. Зеленського засвідчила розгортання виключно соціально орієнтованих цінностей, таких як єдність, щастя, патріотизм, рівність. Серед них важливу нішу посідають сімейні цінності, що відображають причи- но-наслідковий зв’язок дій поколінь і їх вплив на істо- ричне майбутнє. Єдність же трактується з позиції народу як того, що є творцем й носієм національної ідеї. Щастя розгортається з позиції миру, як відсутність бід, війни, створені належні робочі місця та певні матеріальні блага. Патріотизм засвідчений як виразник ефективної, силь- ної, сміливої армії, а отже, і потужної держави. Натомість рівність постає у значенні прагнення до чесного життя, бути рівним перед законом і жити в нових реаліях. Прове- дений аналіз інавгураційної промови підтвердив часткову відсутність європейських цінностей і реалій народу Укра- їни. І засвідчив той факт, що для українського суспільства вони є мрією та ідеалом, природним бажанням і моти- вацією до кращого життя, чого можна досягнути лише радикальними змінами у структурі аксіологічного змісту держави, в якому діє константа «держава – для людей». Ключові слова: оцінка, цінності, гіперконцепт, ЄВРО- ПЕЙСЬКІСТЬ, компонентний аналіз, контекстуальний аналіз. Постановка проблеми. У сучасному мовознавстві важливе місце відводиться аксіологічній лінгвістиці, об’єктом вивчення якої є ціннісні системи, притаманні певній лінгвоспільноті. Дослідження цінностей завжди носить міждисциплінарний характер і висвітлюється в рамках філософії, соціології, пси- хології тощо, оскільки лише із суб’єктивної позиції людини все в світі оцінюється в термінах добре ↔ погано, позитивно ↔ негативно. Об’єктом цієї розвідки є політичний гіперконцепт ЄВРО- ПЕЙСЬКІСТЬ, що реалізує Володимир Зеленський в інавгу- раційній промові як жанру інституціонального політичного дискурсу. Предметом дослідження виступає його аксіологічна струк- тура, яка моделюється на основі опрацювання мовленнєвих реалізацій цього гіперконцепту. Матеріал даної розвідки – інавгураційна промова Воло- димира Зеленського, з якою він виступав 20 травня 2019 року у Верховній Раді України. Метою є вивчення гіперконцепту ЄВРОПЕЙСЬКІСТЬ як особливої для українців історико-культурної, а також духов- ної реалії. Виклад основного матеріалу. На наш погляд, «цінності є продуктом суспільного (духовного та політичного) життя й досвіду людства. Їх динамічна природа має як спільні для всіх народів характеристики, так і відмінні. Із плином часу одні цінності стають визначальними, інші знецінюються» [1, с. 157]. Цінності можна трактувати в рамках 3 аспектів: філософ- ського, психологічного, лінгвістичного. Філософське розу- міння цінності пов’язане з буттям, що формує в людини різні бажання й прагнення [2]. Цінності у психології є мотивацій- ним і когнітивним досвідом, який детермінує процес пізнання людиною світу, регулює її поведінку в соціумі [3]. Лінгвістичний підхід визначає цінності як соціальні∕соці- ально-психологічні ідеї та погляди, які поділяє народ і транслює в майбутнє; це те, що кваліфікується етнічним колективом як щось хороше й правильне та є символом наслідування [4, с. 108]. На думку М. Шелера, цінності – це «об’єктивні феномени, що визначають норми та оцінки людини й утворюють царство трансцендентальних надемпіричних сутностей, які знаходяться поза просторово-часовою реальністю» [5, p. 381]. Тож цінності не можуть бути знищеними людьми, адже існують незалежно від їхньої волі. Наразі спроб класифікувати цінності у системному вимірі існує чимало. У лінгвістиці відомі класифікації цінностей, запропоновані А. Маслоу [6], Р. Колсом [7], Ю. Вешнинським [8], Ш. Шварцом і В. Білскі [9] та іншими вченими. А. Маслоу всі цінності розподіляє на вітальні, цінності безпеки, цінності любові й належності, визнання та саморе- алізації [6]. На думку Р. Колс, варто виділяти групи американських цінностей та групи цінностей, притаманних іншим кра- їнам. До перших він зараховує особистий контроль над середовищем (Personal Control over the Environment), зміни