108 Наукові праці Міжрегіональної академії управління персоналом. Політичні науки та публічне управління Випуск 5 (65), 2022 УДК 342:351 DOI https://doi.org/10.32689/2523-4625-2022-5(65)-16 Наталія ЩУР кандидат наук з державного управління, доцент кафедри публічного адміністрування, Міжрегіональна Академія управління персоналом, вул. Фрометівська, 2, Київ, Україна, 03039 ORCID: 0000-0002-7648-7893 Інна СЕМЕНЕЦЬ-ОРЛОВА доктор наук з державного управління, професор, завідувач кафедри публічного адміністрування, Міжрегіональна Академія управління персоналом, вул. Фрометівська, 2, Київ, Україна, 03039 ORCID: 0000-0001-9227-7426 Natalia SHCHUR Candidate of Sciences in Public Administration, Associate Professor at the Department of Public Administration, Interregional Academy of Personnel Management, Frometivska str., 2, Kyiv, Ukraine, 03039 ORCID: 0000-0002-7648-7893 Inna SEMENETS-ORLOVA Doctor of Science in Public Administration, Professor, Head of the Department of Public Administration, Interregional Academy of Personnel Management, Frometivska str., 2, Kyiv, Ukraine, 03039 ORCID: 0000-0001-9227-7426 РОЛЬ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ У ДЕРЖАВНО-УПРАВЛІНСЬКИХ ПРОЦЕСАХ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ВИБОРЧОГО ПРОЦЕСУ THE ROLE OF POLITICAL PARTIES IN PUBLIC MANAGEMENT AND ENSURING THE SECURITY OF THE ELECTION PROCESS Наголошено, що партія є одним із найбільш важливих інструментів політичного вираження. Через свою сильну організаційну спрямованість щодо участі в політичному житті (право представляти інтер- еси частини суспільства через перемогу на виборах) партія постає дієвим виразником потреб і цілей певних соціальних груп, вносить свою рушійну силу до сфери управління та детермінує напрям, у якому будуть ді- яти органи державної влади. У вітчизняній політичній системі перехід від тоталітарної однопартійності до дієвої багатопартійності відбувся через «дрібнопартійність». Якщо до кінця 1991 року в Україні було зареєстровано 26 політичних партій, то наразі їх нараховується більше 400. Водночас, політична напруга в українському суспільстві, високий відсоток неявки на вибори, часті урядові кризи, відсутність злагодже- ної діяльності більшості та опозиції у парламенті, радикалізація окремих соціальних груп населення Укра- їни не є аргументами на ствердження тези про ефективність гіпертрофовано багатопартійної системи України. Сучасні політичні партії в Україні так і не змогли виконувати функції дієвого посередника у вза- єминах між особою та державою, бо утворилися раніше, ніж склалися соціальні групи населення, інтер- еси яких ці партії покликані відображати. Логіка розвитку політичного плюралізму в Україні розвивалася в рамках атомізованої партійної системи (величезна кількість дрібних партій) і трансформувалася в сис- тему з окремими елементами більше поляризованого (наявність сильного лівого центру і крайніх правих політичних сил), а не поміркованого (наявність сильного центру) плюралізму. Однак, на думку авторів, саме поміркований плюралізм вважається найбільш ефективним. Ключові слова: вибори, політична партія, безпека виборчого процесу, державне управління, партійна система, виборча система. It was emphasized that the party is one of the most important tools of political expression. Due to its strong organizational focus on participation in political life (the right to represent the interests of a part of society through victory in elections), the party becomes an efective expression of the needs and goals of certain social groups, brings its driving force to the sphere of governance and determines the direction in which state authorities will act . In the domestic political system, the transition from totalitarian one-party system to efective multi-party system took place due to "small-party system". If by the end of 1991, 26 political parties were registered in Ukraine, now there are more than 400 of them. At the same time, political tension in Ukrainian society, a high percentage of absenteeism for elections, frequent government crises, lack of coordinated activity of the majority and opposition in the parliament, radicalization of certain social population groups of Ukraine are not arguments for afrming the thesis about the efectiveness of the hypertrophied multi-party system of Ukraine. Modern political parties in Ukraine have never been able to perform the functions of an efective mediator in the relationship between the