416 Патологія. Том 17, № 3(50), вересень – грудень 2020 р. ISSN 2306-8027 http://pat.zsmu.edu.ua Клнко-морологна дагностика та рургне лкуванн парадуоденалного панкреатиту В. Г. Яреко * 1,A,D,E,F , В. О. Туманский 2,A,E,F , Ю. О. Мев 1,A,B,C,D , О. М. Косов 2,B,C , А. О. Стеенко 2,B,C , Н. О. Яреко 2,B , А. В. Канак 3,B 1 ДЗ «Запорзка медина академ пслдипломно освти МОЗ Украни», 2 Запорзкий державний мединий унверситет, Украна, 3 КУ «Запорзке обласне патологоанатомне бро» Запорзко обласно ради A – конеп та дизайн дослдженн; B – збр дани; C – аналз та нтерпрета дани; D – написанн статт; E – редагуванн статт; F – остатоне затвердженн статт Парадуоденальний панкреатит (ПДП) – рідкісне захворювання, що розвивається внаслідок хронічного запалення ектопічно розташованої підшлункової залози в стінці дванадцятипалої кишки. Мета роботи – навести власні спостереження парадуоденального панкреатиту як рідкісного патологічного стану, його клінічні та патоморфологічні прояви, методи діагностики та оперативного лікування. Матеріали та методи. Проаналізували дані клініко-інструментальних обстежень і результати хірургічного лікування вісьмох хворих на ПДП, яким у клініці хірургії та малоінвазивних технологій ДЗ «Запорізька медична академія після- дипломної освіти МОЗ України» та багатопрофільній клінічній лікарні VITACENTER (м. Запоріжжя) у 2015–2019 рр. виконали панкреатодуоденальну резекцію (6 осіб), резекцію шлунка за Більрот 2 (1 пацієнт), один хворий відмовився від оперативного втручання. Усіх хворих обстежили, використовуючи лабораторні та сучасні методи променевої діагностики. Патоморфологічне дослідження операційного матеріалу виконали в патологоанатомічному відділенні Запорізького обласного патологоанатомічного бюро. Парафінові зрізи для патогістологічного дослідження забарвлю- вали гематоксиліном та еозином, аналізували в мікроскопі Leica DM2000Led (ФРН) із фотокамерою Leica MC190HD. Результати. Передопераційний діагноз ПДП встановили у 7 (87,5 %) пацієнтів, в 1 випадку до операції виявили кістозну пухлину голівки підшлункової залози (ПЗ). Характерна ознака ПДП під час комп’ютерної томографії – наявність потовщеної фіброзної пластини між голівкою ПЗ і дванадцятипалою кишкою (ДПК), вираженішої у венозну фазу, наявність кістозних утворень у парадуоденальній зоні. Ендоскопічне дослідження виявляло деформацію зі стенозом або підслизове утво- рення у низхідній частині ДПК. Під час ендоскопічного ультразвукового дослідження визначали потовщення стінки ДПК із наявністю кістозних утворень. Протягом макроскопічного дослідження видалених органокомплексів стінки ДПК потовщені, з рубцевими змінами та кістозними порожнинами. Основна патогістологічна ознака ПДП – наявність у фіброзно зміненій, потовщеній стінці ДПК ектопованих вогнищ ацинарної тканини ПЗ і кластерів аномальних панкреатичних проток різного калібру з перидуктальним хронічним запаленням, які виявлені в 4 (57,2 %) випадках. У всіх препаратах у полях фіброзу та хронічного запалення визначили кісти різного розміру: протокові кісти, вистелені протоковим епітелієм, ацинарні кісти без епітеліальної вистилки з потовщеними сполучнотканинними стінками (інкапсульовані вогнища ферментативно самоз- руйнованої тканини ПЗ). У 5 (62,5 %) хворих у зоні ектопії ПЗ під час мікроскопії визначена гіперплазія залоз Бруннера. У 6 (75 %) хворих зареєстрували хронічне запалення та щільний фіброз у ділянці панкреатодуоденальної борозни, а також хронічне запалення, пері- та інтралобулярний фіброз голівки підшлункової залози, підпаяної до ДПК. Ускладнення після панкреатодуоденальної резекції виникли у 2 (28,5 %) хворих: гастростаз (тип В за ISGPS) і панкреатична фістула (тип В за ISGPF). У віддаленому періоді стан 2 хворих істотно поліпшився зі стабілізацією ваги та функціональних показників за шкалами опитувальників SF-36 та EORTIC. В інших хворих період спостереження Follow-up не перевищував 1 рік. Висновки. Оптимальний метод клінічної діагностики парадуоденального панкреатиту – ендоскопічне ультразвукове дослідження, а його патоморфологічним підтвердженням є наявність у стінці дванадцятипалої кишки ектопованої панкреатичної тканини або кіст, хронічного запалення та фіброзу, гіперплазії залоз Бруннера, хронічного запалення в ділянці панкреатодуоденальної борозни, хронічного запалення та фіброзу у припаяній голівці підшлункової залози. Найдоцільнішим методом хірургічного лікування парадуоденального панкреатиту залишається панкреатодуоденальна резекція. Key words: paraduodenal pancreatitis, ectopia of the pancreas, chronic pancreatitis, pancreato- duodenectomy, endosonography, duodenal diseases. Pathologia 2020; 17 (3), 416-422 Клов слова: парадуоденалний панкреатит, ектоп пдлунково залози, ронний панкреатит, ендоскопна ултрасоногра, вороби дванадтипало кики. Патолог. 2020. Т. 17,  3(50). С. 416-422 *E-mail: yareshko2004@ukr.net УДК 616.37-002.2]-07-089 DOI: 10.14739/2310-1237.2020.3.221883 Clinicо-morphological diagnostics and surgical treatment of paraduodenal pancreatitis V. H. Yareshko, V. O. Tumanskyi, Yu. О. Mikheiev, О. М. Kiosov, А. О. Steshenko, N. O. Yareshko, А. V. Kanaki Paraduodenal pancreatitis (PDP) is a rare disease that develops as a result of chronic infammation of the ectopically located pancreas in the duodenal wall. Aim. Present our own observations of paraduodenal pancreatitis as a rare pathological condition, its clinical and pathomor- phological manifestations, methods of diagnosis and surgical treatment. Materials and methods. An analysis of clinical and instrumental studies and the results of surgical treatment was carried out in eight patients with PDP, who underwent pancreatoduodenal resection in the clinic of surgery and minimally invasive technologies of Zaporizhzhia State Medical Academy of Postgraduate Education of the Ministry of Health of Ukraine and in the multidisciplinary clinical hospital VITACENTER (Zaporizhzhia) in 2015–2019 (6 patients), gastric resection according to Клнний випадок