5 СЛОБОЖАНСЬКИЙ НАУКОВО-СПОРТИВНИЙ ВІСНИК Слобожанський науково-спортивний вісник, № 6(86), С. 5-12, doi:10.15391/snsv.2021-6.001 Круцевич, Т., Марченко, О., Погасій, Л., Холодова, О. (2021), «Гендер- на складова самооцінки фізичного розвитку школярів 11-13 років» УДК 796.011.3 - 053.2 / - 53.7:159.922.7 ISSN (Ukrainian ed. Print) 1991-0177 ISSN (Ukrainian ed. Online) 1999-818X 2021, № 6(86), С.5-12 doi:10.15391/snsv.2021-6.001 Гендерна складова самооцінки фізичного розвитку школярів 11-13 років Тетяна Круцевич 1 Оксана Марченко 1 Людмила Погасій 2 Ольга Холодова 1 Національний університет фізичного виховання і спорту України 1 , Київський національний торговельно-економічний університет 2 , Київ, Україна Мета: вивчення особливостей самооцінки фізичного розвитку школярів 11-13 років у гендерному вимірі. Матеріал і методи: для розв’язання поставлених завдань використовувався комплекс методів дослідження: теоретичні (аналіз, порівняння, узагальнення, систематизація); психолого-діагностичні (опитувальник Є. В. Бочен- кової «Самоопис фізичного розвитку», тест-опитувальник С. Бем «Маскулінність - фемінінність»); загальноприйняті методи математичної статистики з розрахунком середніх арифметичних величин. Результати: розглянуто особливості сприйняття свого фізичного розвитку хлопців і дівчат 11-13 років, їх ген- дерну ідентичність (фемінінність, маскулінність, андрогінність) та визначено вплив гендерної ідентичності школярів на рівень їх загальної самооцінки фізичного розвитку. Висновки: результати самооцінки фізичного розвитку та фізичної підготовленості школярів дали нам можли- вість проаналізувати взаємозумовленість загального рівня самооцінки школярів та їх індивідуальних гендерних характеристик. З’ясовано, що на загальну самооцінку в юнаків впливає більше показників, ніж у дівчат. Завищену самооцінку фізичного розвитку мають переважно хлопці – представники маскулінного та андрогінного психологіч- них типів. Ключові слова: хлопці, дівчата, самооцінка фізичного розвитку, маскулінність, фемінінність, андрогінність, гендер, фізичне виховання, фізична культура. Вступ Головною метою освітньої політики щодо модерні- зації фізичного виховання молоді є забезпечення нової якості навчання шляхом впровадження нового змісту, форм і методів навчання школярів у сфері фізичної куль- тури і спорту. Сьогодні вітчизняний освітній простір вимагає такої наукової парадигми теоретичних пошуків, яка б могла збалансувати гендерну дискримінацію і асиметрію в пе- дагогічному соціумі та досліджувати дійсність із позицій толерантності, гармонізації статево-рольової взаємо- дії [21, 36]. Гендерний підхід у сфері фізичної культури і спорту має певні особливості, що робить його окремим напрямком гендерного пізнання структурно-функціо- нальних підходів, згідно з яким усі педагогічні та соціо- культурні аспекти у фізичному вихованні молоді можуть мати гендерний вимір [23, 29, 31, 39]. Дослідження пи- тань, пов’язаних із феноменом статі, викликає труднощі не тільки через їх складність та багатомірність, а й через недостатню визначеність та неоднозначність термінів, якими послуговуються вчені. Існування в англомовній літературі понять «sex» і «gender», для яких у нашій мові немає аналогів, призвело до того, що їх трактування не є загальноприйнятим та вимагає авторського само- визначення. При цьому встановлення дефініції термінів «стать» та «гендер» залежить як від професійної належ- ності науковців, так і їх вподобань [1]. Термін «гендер» (gender) використовується в сучас- них вітчизняних та західних гуманітарних дослідженнях для означення статі як соціального явища на відміну від суто біологічної статі (sex). Тож стать (sex) є біологічною, а гендер – культурно-символічним визначенням статі [6, 7, 29, 41]. Системний аналіз світового масиву наукових знань та міжнародного досвіду вивчення гендерної проблема- тики свідчить про те, що на сьогоднішній день, гендерна проблематика у фізичному вихованні стала глибшою за розумінням, ширшою за обсягом сфер її застосування, крім того, з’явились нові аспекти її реалізації [9, 20, 31, 33, 34 ]. Певні теоретичні напрацювання у висвітленні цього процесу у сфері фізичного виховання відмічаємо у дослідженні І. В. Євстігнєєвої (2012), де вказується, що основними критеріями гендерного виховання учнів основної школи в процесі фізичного виховання є: когні- тивний, емоційно-ціннісний, мотиваційний та поведінко- вий [14]. О.В. Фащук (2011) обґрунтовано особливості ставлення підлітків до уроку фізичної культури з ураху- ванням гендерної ідентифікації [40]. У праці В.І. Лукащук (2012) зазначено, що спорт, як діяльність, формує ан- дрогінний тип особистості у жінок та призводить до під- силення маскулінності у чоловіків [28]. Гендерні особли- вості при виборі видів спорту, прояв психофізичних і ру- хових здібностей юнаків і дівчат вивчали M. Slingerland, L. Haerens, G. Cardon, L. Borghouts (2014) [29, 51, 52, 53].