ISSN 1813-338Х. Держава та регіони 64 УДК 349.2 DOI https://doi.org/10.32840/1813-338X-2020.3.3.10 К. Р. Резворович кандидат юридичних наук, завідувач кафедри цивільного права та процесу Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ ПРИНЦИП «НАЛЕЖНОГО ВРЯДУВАННЯ» У СОЦІАЛЬНИХ СПРАВАХ Актуальність статті полягає в тому, що тісне співіснування держави та людини, яке в ході еволюційних процесів дедалі більше міцнішало, призвело до формування унікального взаємозв’язку між зазначеними суб’єктами. Наразі як держава по відношенню до людини, так й безпосередньо сама людина по відношенню до держави мають низку обов’язків, які потре- бують відповідального підходу та сумлінного виконання. Наприклад, кожний пересічний укра- їнець в процесі власної життєдіяльності стикається з необхідністю сплачувати до держав- ного бюджету різного роду податки, цільове призначення яких доволі часто зводиться до утримання апарату публічного управління, а держава, в свою чергу, зобов’язується забез- печувати суспільні потреби, серед яких ключового значення набуває соціальний захист. Метою статті є повномасштабний аналіз принципу належного врядування, його витоків та особливостей, а також огляд специфіки застосування означеного принципу в соціаль- них справах. Задля досягнення поставленої мети висунуто наступне завдання – здійснити синопсис понятійного апарату досліджуваної тематики та визначити основні аспекти застосування принципу належного врядування в соціальних справах з відповідними прикла- дами з судової практики. Зроблено висновок, що принцип належного врядування покликаний змінити природу владних відносин, забезпечивши більшу відкритість державних управлін- ців та доступ громадськості до прийняття рішень. Не даремно Генеральний секретаріат ООН постійно робить акцент на принципі належного врядування, безапеляційно заявляючи про його важливість в питаннях подолання бідності та впровадження інновацій, попри певні недоліки. Успіх та швидкість, з якою Україні вдасться впровадити даний принцип на прак- тиці залежать від багатьох факторів, центральним з яких здається стан розвитку грома- дянського суспільства. Особливо важливо застосовувати належне врядування в соціальних спорах, де підвладний суб’єкт відчуває себе вдвічі більш вразливим та незахищеним. Оче- видно, що принципи належного врядування також позитивно відіб’ються на якості роботи публічних службовців, адже вони покликані стимулювати їх до кращих показників. Отже, враховуючи Угоду про асоціацію з Європейським Союзом, Україні потрібно запроваджувати реальне виконання принципів належного врядування на всіх рівнях публічного адміністру- вання, що вбачається можливим виключно у разі поєднання громадського контролю з парла- ментським, судовим, а також з виконавчим контролем з боку органів юстиції. Ключові слова: пенсіонер, пільговик, регіон, виплати, неналежне врядування, уповнова- жені органи. Актуальність теми. Тісне співіснування дер- жави та людини, яке в ході еволюційних процесів дедалі більше міцнішало, призвело до форму- вання унікального взаємозв’язку між зазначе- ними суб’єктами. Наразі як держава по відно- шенню до людини, так й безпосередньо сама людина по відношенню до держави мають низку обов’язків, які потребують відповідального під- ходу та сумлінного виконання. Наприклад, кожний пересічний українець в процесі власної життєді- яльності стикається з необхідністю сплачувати до державного бюджету різного роду податки, цільове призначення яких доволі часто зво- диться до утримання апарату публічного управ- ління, а держава, в свою чергу, зобов’язується забезпечувати суспільні потреби, серед яких ключового значення набуває соціальний захист. З течією часу відносини між державою та людиною видозмінювалися, що проявля- лося в чергуванні концепцій публічного управ- ління. Поступово на зміну управлінській моделі бюрократичного типу (англійською мовою old © Резворович К. Р., 2020