СУСПІЛЬНИЙ ВИМІР КУЛЬТУРИ 115 О ЛЕНА К АШУБА ОЛЬВАЧ УДК 75.01/75.03Богомазов DOI: 10.31500/2309-8155.23.2023.294836 Олена Кашуба-Вольвач Кандидат мистецтвознавства, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник відділу культурних стратегій, ініціатив і технологій, Інститут проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України e-mail: helen.kashuba@gmail.com Olena Kashuba-Volvach Ph.D. in Art Studies, Senior Research Fellow, Leading Researcher in the Department of Cultural Strategies, Initiatives and Technologies, Modern Art Research Institute, National Academy of Arts of Ukraine orcid.org/0000-0002-2753-7428 Анотація. Публікація теоретичного тексту Олександра Богомазова «Про портрет» (1915–1916) є частиною великого рукопису «Думки про мистецтво», який художник написав як продовження теоретичної праці «Живопис та елементи» (1914). Теоретичні дослідження були невід’ємною частиною його мистецької практики. В картинах та графіці Богомазов роз- робляє низку власних прийомів, що дають змогу не лише передавати динамічні стани зо- бражуваних об’єктів, а й створювати враження інтенсивної динамічної напруги та відтворю- вати відчуття руху. Головний акцент в творах зроблено на психологічному сприйнятті від- чуття цього руху з боку глядача. Тому подальші теоретичні розвідки поглиблювалися у бік візуалізації природної енергії об’єктів, що і втілилося у новому тексті «Думки про мистецт- во» (1915–1916). За допомогою методу аналітичного розбору живописного твору О. Богома- зов вибудовує свою мистецьку теорію як еволюцію живописних елементів. Значущу роль у творчій практиці художника займав портретний жанр, тому важливо дослідити частину тео- ретичних текстів, присвячених розумінню цілей та живописних завдань, які постають перед художником під час створення портрета. Ключові слова: теорія портрета, творчість Олександра Богомазова, психологія мисте- цтва, модернізм в Україні. Постановка проблеми і мета дослідження. Мистецькі твори Олександра Богомазова давно привертають увагу дослідників і отримали належну оцінку в наукових та науково- популярних розвідках. Проте при вивченні творчого спадку Богомазова дослідники немину- че стикаються з такими проблемами, як визначення загального авторського замислу та ро- зуміння логіки формоутворення. Вирішення цих питань стає можливим при дослідженні теоретичних праць художника, які в своїй більшості ще не отримали належного розгляду в мистецтвознавстві. На сьогодні в активному доступі для дослідників є теоретичний текст О. Богомазова «Живопис та елемен- ти», який він створив 1914 року [3; 4; 5] та деякі окремі праці [1]. Знайомство з теоретичними текстами свідчить, що до осмислення деяких тем художник повертався неодноразово, і но-