ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2024. № 3 (735) 87 СС іі ЧЧ ШТРИХИ Олександр БОРОНЬ ДЖЕРЕЛА ОБРАЗУ ІВАНА КОТЛЯРЕВСЬКОГО В ШЕВЧЕНКОВІЙ ПОВІСТІ «БЛИЗНЕЦЫ» Образ Івана Котляревського в повісті «Близнецы» (1854  1 ) не раз опинявся в полі зору дослідників, які зосереджувалися переважно на біографічній вірогідності та художніх особливостях (див., при- міром: [14, 28—31; 15, 135—137]), не заглиблюючись у проблему з’ясування джерел Шевченкових відомостей про автора «Енеїди». Проміжний підсумок вивчення комплексу питань «Шевченко і Котляревський» підбито в «Шевченківській енциклопедії» у пер- соналії про зачинателя нової української літератури [21, 539—542], розширений варіант статті її автор Євген Нахлік опублікував у збір- ці своїх праць [11, 369—376]. Дослідник стисло нагадує основні віхи біографії І. Котлярев- ського. Навчався в Полтавській духовній семінарії (1780—1789, не закінчив), працював урядником Новоросійської канцелярії (Пол- тава), домашнім учителем у поміщицьких маєтках (1793—1796), після перебування на військовій службі (1796—1808) — кура- тором у полтавському будинку виховання дітей бідних дворян (1810—1835), потім ще й боговгодної (благодійно-лікувальної) установи (1827—1835). Один із організаторів професійного Пол- тавського вільного театру, його директор і художній керівник (1818—1821) [11, 369]. Але питання в тому, що саме і звідки міг знати Шевченко в часі створення своєї повісті? На думку Петра Жура, діяльність І. Котляревського в Полтаві, його характерні риси були відомі Шевченкові ще в роки навчання в Академії мистецтв із розповідей Аполлона Мокрицького, який разом із братом Михайлом у 1818—1822 рр. навчався в будинку виховання дітей бідних дворян [4, 84], згодом — із розповідей ге- нерал-губернатора Малоросії (у 1816—1834 рр.) Миколи Рєпніна- Волконського під час свого перебування у його маєтку в Яготині в 1843 р. [4, 84; 5, 166], де упродовж року гостював тричі: 2 лип- ня, у перших числах вересня та від 16 жовтня до 10 січня 1844 р. [6, 90, 92, 97]. Про І. Котляревського міг розповідати його друг 1 Аргументацію датування див.: [1, 122—126].