28 ВОЄННО-ІСТОРИЧНИЙ ВІСНИК 4 (50) / 2023 ВІЙСЬКОВА СПРАВА У ГЛИБИНАХ СТОЛІТЬ УДК 069(1–5)+904]+738.6+94(477-22) DOI: 10.33099/2707-1383-2023-50-4-28-35 Святослав ТЕРСЬКИЙ доктор історичних наук Національний університет «Львівська політехніка» (Львів, Україна) ОRCID: https://orcid.org/0000-0003-0177-8087 Електронна пошта: tersky@ukr.net ФОРМУВАННЯ ВІЙСЬКОВОЇ ЕЛІТИ У ІV–X СТ. НА ЗЕМЛЯХ ВОЛИНІ ТА СХІДНОГО ПРИКАРПАТТЯ ЗА ПАМ’ЯТКАМИ ІЗ МУЗЕЙНИХ ЗБІРОК Стаття присвячена аналізу різних аспектів накопичення, збереження та дослідження му- зейних пам’яток, що на сьогодні є чи не єдиними історичними свідченнями розвитку військової справи та процесу формування спільнот місцевих дружинників на землях Східного Прикарпаття та Волині у V–IX ст. За музейними збірками простежено еволюцію, насамперед, знахідок профе- сійної зброї та військового спорядження із галицько-волинських земель періоду від доби Великого переселення народів до утвердження Києво-Руської держави на західних землях Русі. За наявними пам’ятками із колекцій українських музеїв відзначено роль меча як головного маркера становлення професійної дружини. Уточнено хронологію та походження окремих знахідок захисного та насту- пального озброєння, насамперед, клинкової зброї, а також спорядження вершника і коня з колекцій українських музеїв. Визначено місце окремих клинків із українських колекцій у існуючих класифіка- ціях К. Мікса та М. Біборського. Ключові слова: раннє середньовіччя, археологічні знахідки, військова справа, спис, меч, галиць- ко-волинські землі, Львівський історичний музей. Постановка проблеми. Період від доби Великого переселення народів до утверджен- ня Києво-Руської держави на західних землях Русі — важливий етап, що передував становлен- ню української державності. Саме виникнення спільнот професійних воїнів у цей період знач- ною мірою визначало ступінь суспільно-політич- ного розвитку племінних об’єднань. Через недо- статню кількість писемних джерел для вивчення формування професійного військового стану у слов’ян цього періоду ключовою джерельною базою є знахідки професійного озброєння, на- самперед, клинкової зброї, а також відповідного професійного військового спорядження. Оскіль- ки археологічні джерела мають свої особливості інтерпретації, що передбачають точну фіксацію місця та обставин виявлення, важливим етапом формування джерельної бази з поставленого пи- тання є накопичення та аналіз відповідно задоку- ментованих даних по речових пам’ятках, що збе- рігаються у музейних колекціях. Наукова новизна конкретизується у таких положеннях: спроба комплексного досліджен- ня процесу накопичення зразків клинкової зброї І тисячоліття н.е. західноукраїнськими музеями; введення до наукового обігу нових відомостей про маловідомі зразки озброєння з фондової ко- лекції Львівського історичного музею, Націо- нального заповідника «Замки Тернопілля», Дер- жавного історико-культурного заповідника міста Острога; розкриття особливостей інтерпретації конкретних пам’яток. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Професійне озброєння IV–IX ст. із території Прикарпаття та Волині поки не стало предметом окремого узагальнюючого монографічного до- слідження. Окремі знахідки зброї цього періоду та її компонентів досліджували археологи-збро- єзнавці Т. Бохняк, П. Лучкевич, П. Котович, С. Пивоваров, В. Калініченко та автор статті. Однак за останні десятиліття база таких знахі- док значно зросла, удосконалюється й їх інтер- претація. Метою статті є аналіз музейних збірок як про- відного джерела для вивчення військової справи та історичного процесу становлення професійної дружини від доби Великого переселення народів до утвердження Києво-Руської держави на зем- лях, що склали західну частину Русі. Виклад основного матеріалу. Пам’ятки професійних військових спільнот перших віків по Р.Хр. привернули увагу вчених після розко-