Юрій Зайончковський До проблеми атрибуції надкарбування «рівносторонній хрест з чотирма крапками між його сторонами» на татарських срібних монетах XV ст. Предметом цього дослідження є проблема атрибуції надкарбування «рівносторонній хрест з чотирма крапками між його сторонами» на татарських срібних монетах XV століття (Рис. 1). Надалі для стислості ми будемо називати це надкарбування «хрест з крапками». Рис. 1. Рис. 1. Кримський ханат. Хаджі-Ґерай, акче, 845 р.г., монетний двір Крим, срібло, 0.65 г. На аверсі знаходиться надкарбування «хрест з крапками». Світлина виконана автором. Попередньо потрібно констатувати, що в сучасній науковій літературі названа проблема відсутня як така: всі дослідники одностайно вважають, що це надкарбування наносилося в Білгороді-Дністровському деякий час до 1440-х рр. Наведемо декілька цитат, які ілюструють висловлену тезу. Ю. Борейша, О. Казаров (2009 рік): «Контрмаркування Білгорода-Дністровського (Аспроскастрона, Аккермана) нанесені на данги Кічі - Мухаммада та Саїд-Ахмада II, а також на ранні монети кримської династії Гіреїв..., що добре вписується в прийняте їхнє датування 30-40-ми pp. XV ст.» [1, 29]. О. Петров, Л. Дергачова (2017 рік): «практика контрамаркування в Четатя Албе дійсно могла існувати на початку 40-х років, ймовірно, разом із випуском мідних монет» [10, 326]. Д. Гулецький та С. Лішевський (2019 рік) стверджували, не наводячи аргументів, що в середині 1440-х років, влада Аспрокастрона, наслідуючи приклад Литви, почала надкарбовувати своїм штемпелем – хрестом із крапками в кутах - джучидські данги [13, 34]. Приклади можна множити, але в цьому немає необхідності – домінуюча атрибуція та датування надкарбування повністю зрозумілі. На чому ж ці загальновизнані твердження ґрунтуються? Основні аргументи виклав О. Коцієвський у своїй статті, виданій у 1990 році [8]. Головний із них звучить так: «Зображення хреста з кулями на дуже рідкісних мідних монетах місцевого карбування Білгорода… майже повністю збігається за характером та розміром… із зображеннями хреста на контрмаркованих татарських монетах» [8, 157]. О. Петров та Л. Дергачова пишуть через чверть століття: «Сама назва надкарбувань походить від мідних монет з круговою легендою АСПРОКАСТРОΥ/AΣΠΡΟΚAΣΤΡOΥ. У центрі монетного диска розміщувалося зображення невеликого рівностороннього грецького хреста з чотирма крапками між його променями. Для контрамарок на срібних монетах використовувалося лише зображення хреста з крапками» [10, 325]. Фотозображення мідної монети Аспрокастрона відтворено на Рис. 2.