176 177 Історичне пам’яткознавство та краєзнавство Є. І. Турчинов Ще рік тому, у грудні 1917 р., Маруся допомагала встановлювати радянську владу в місті Харкові, а у квітні 1918 р. отримала подяку від керівництва більшовиків за революційну діяльність. З Харкова Марію відправили до Москви для проведення суду над нею. 25 січня 1919 р. газета «Правда» повідомляла про рішення москов- ського революційного трибуналу. М. Г. Никифорову визнали винній в де- зорганізації і дискредитації радянської влади, у непокорі місцевим радам у сфері військових дій. Звинувачення в організації незаконних грабежів і в проведенні незаконної реквізиції трибунал довести не зміг і тому вони були скасовані. Отаманка була засуджена до дуже своєрідного покарання – позбавлення права займати керівні та командні посади впродовж шести місяців з дня проголошення судового вироку і передавалася на поруки члену Центрального виконавчого комітету, анархо-комуністу Аполлону Карелину, який пропагував стратегію радянського анархізму і головноко- мандувачу більшовицькими силами, її прибічнику з часів їх першої зустрічі в Парижі, Володимиру Антонову-Овсієнко, які надавали Марусі як фінан- сову, так і політичну підтримку. Джерела та література 1. Кушнарёв Н. И. С чего всё начиналось // Красная звезда (Чугуев). 1967. 10 окт. (№ 121). С. 4. 2. Мочалин И. Боевые годы Чугуева // Красная звезда (Чугуев). 1977. 19 июля (№ 86). С. 4. О. М. Янкул Некрологи як матеріал для конструювання біографій (на прикладі «Харківського календаря» і «Харківського збірника» на 1888–1896 рр.) Анотація. Стаття присвячена некрологам, які публікувалися у статистико-інформаційному виданні «Харківський календар» і його додатку – «Харківському збірнику». Всього у цих виданнях було виявлено 11 некрологів як відомим у наш час особисто- стям (О. К. Сіверс, Л. С. Ценковський та ін.), так і маловідомим (В. І. Баршевський, П. П. Полікарпов та ін.). Звертається увага на ці тексти як на інструмент конструювання біографій, оскільки на той час у Харківській губернії не існувало окремих довідників чи енциклопедій, присвячених місцевим діячам. Внаслідок цього, багато імен з часом могли бути забутими. Робиться висновок про те, що тексти даних некрологів здебільшого розкривали не лише інформацію про їхнє життя та діяльність, а й вказували на конкретні особисті якості, що є цінним для розуміння особистості в цілому і подальшої роботи над аналізом життєписів. Ключові слова: некрологи, біографія, Харків, «Харківський кален- дар», «Харківський збірник». Abstract. The article is devoted to obituaries published in the statistical and informational publication Kharkiv Calendar and its supplement Kharkiv Mis- cellany. In total, 11 obituaries were found in these publications, both for well- known personalities (O. Sivers, L. Tsenkovsky, etc.) and little-known ones (V. Barshevsky, P. Polikarpov, etc.). Attention is drawn to these texts as a tool for constructing biographies, since at that time there were no separate refer- ence books or encyclopaedias dedicated to local figures in Kharkiv province. As a result, many names could have been forgotten over time. It is concluded that the texts of these obituaries mostly revealed not only information about their lives and activities, but also pointed to specific personal qualities, which is