338 М. Мудрий ISSN 2078-6107. Вісник Львівського університету. Серія історична. 2019–2020. Спецвипуск. С. 338–353 © Мудрий М., 2019–2020 ISSN 2078-6107. Вісник Львівського університету. Серія історична. 2019–2020. Спецвипуск. С. 338–353 Visnyk of the Lviv University. Series History. 2019–2020. Special Issue. P. 338–353 УДК 061.2 (= 161.2) (436)-057.87 “1868/1947” “ВИЙТИ ЧЕРЕЗ НАУКУ В ОБРАЗОВАНИХ ГОРОЖАНІВ”: ПРИЧИНОК ДО ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОГО СТУДЕНТСЬКОГО ТОВАРИСТВА “СІЧ” У ВІДНІ Мар’ян МУДРИЙ Львівський національний університет імені Івана Франка, кафедра новітньої історії України імені Михайла Грушевського, вул. Університетська, 1, Львів 79000, Україна Предметом публікації є програмна відозва українського студентського товариства “Січ” у Відні 1868 р. Відозва відобразила світогляд народовецької (українофільської) молоді з Галичини – головним чином, студентів Віденського університету. У відозві йшлося про утворення та мету товариства, а також вміщено заклик до тогочасної русько-української громадськості про його підтримку. Головними завданнями товариства визначено: заявити про русько-українську присутність у Відні, як це робили студенти інших національностей, та консолідувати місцеву українську громаду. На початку засновники товариства відкидали не тільки політичну, а й літературну діяльність, наголошуючи на освітньо-емансипаційних завданнях українських студентів у столиці Габсбурзької монархії: “вийти через науку в образованих горожанів”. Відозва була розіслана щонайменше до півтори сотні осіб – крилошан, деканів Перемиської і Львівської єпархій, деяких священників, урядників, адвокатів. Ключові слова: товариство “Січ” у Відні, студентське товариство, народовці (українофіли). Роль студентства в житті суспільства однозначно визначити складно. Зважаючи на короткочасність студентського життя і зумовлену цим плинність студентської верстви, можна припустити, що вплив студентів на загальне життя країни чи спільноти є невеликим. Зазвичай громадська уява його перебільшує, видаючи бажане за дійсне. Навіть фахові історики потрапляють у пастку студентських ефемерид – планів і намірів, які в реальності не мали можливостей для здійснення. Тому студентські товариства, історія яких у Галичині сягає середини ХІХ століття, були переважно короткочасними ініціативами окремих осіб, дзеркальними відображеннями тільки актуальних політичних чи культурних подій. Утім, у кожній закономірності є винятки. Таким винятком стало товариство українських студентів “Січ” у Відні, яке проіснувало вісімдесят років (1868– 1947), пройшовши крізь різні епохи й набурхливіші події світової історії. Як цей феномен пояснити? Маю принаймні два аргументи: по-перше, культурно- інтелектуальна атмосфера Відня постійно підживлювала молодіжні середовища новими ідеями, у метрополії конкурували між собою найрізноманітніші ідеї; по- друге, активність українського студентського середовища у Відні була зумовлена віддаленістю молодих людей від дому, українські студенти, які приїхали сюди на навчання, уже самі по собі були непересічними особами, а віденська атмосфера не затискала їхні починання галицькими консервативними стандартами. У найзагальнішому розумінні діяльність віденської “Січі” була