116 Схiдноєвропейський журнал внутрiшньої та сiмейної медицини, 2020, № 2 Питання ІсторІї медицини. оригІнальне дослІдження УДК 61(091).52 Індекс DOI Проф. К.М. Гамалія Державний університет інфраструктури та технологій, Київ Амбівалентний характер медицини давньої Месопотамії В медицині давньої Месопотамії спроби лікування, засновані на віруваннях та астрологічних прогно- зах, перепліталися з раціональними підходами Лікарі розділялися на дві основні категорії: чарівник-закли- натель, який запобігав до передбачень, і практик-кос- топрав, який знався на лікувальних травах [1] Чима- лу роль у проведенні лікувальних заходів відігравали жерці, які прагнули на пріоритет у цій галузі Медичні записи вони тримали в таємниці, робили їх у закодо- ваному вигляді на клиновидних табличках, на яких зазначалося “Непосвяченому не читати” Служителі культу пояснювали виникнення і подальший хід хво- роби сакральними причинами: душа тяжко хворої людини відходить у підземне царство, і справжній лікар має повернути її на світ У процесі лікування його супроводить бог медицини Нингішідза у вигляді змія, що обвиває жезл (згодом цей образ став ембле- мою медицини) [2] Лікарі поклонялися також Енлілю (богу повітря), Нінту (богині народження), Еррі (богу чуми), Гулі (богині лікарів, яка раніше вважалася бо- гинею смерті) Гуля могла насилати невиліковні хво- роби, але могла і воскресити мертвого доторканням руки Слід зазначити, що загробний світ в уяві шу- мерів був якимсь непривабливим, похмурим місцем, вони не вірили у рай та пекло і прагнули до подовжен- ня земного життя Значного поширення набули лікувальні прогнози: ворожіння на нутрощах жертовних тварин або горо- скопи, складені на основі спостереження небесних чи атмосферних явищ Відомо близько 40 табличок, де містяться «визначення» різних захворювань Ви- ходячи із зовнішнього вигляду хворого та його пове- дінки, лікарю називався діагноз хвороби, але не на- давалося її назви та жодних порад щодо її лікування Прогноз був дуже лаконічним: “він (тобто хворий) одужає” або “він помре” [3] Серії давньовавилон- ських медичних прогнозів, канонів та рецептів пере- писувались без усяких змін впродовж століть, ефек- тивність лікування поступово знижувалась і рівень вавилонської медицини почав відставати від єгипет- ської та давньогрецької Проте слід відмітити і деякі досягнення давньої месопотамської медицини В той час вже існувала диференціація за фахом: лікарі, що “допомагають під час пологів”, “зубні”, “очні” Фахівці “очної” категорії вміли видаляти катаракту, отримуючи 10 сіклів срі- бла за вдалу операцію (але якщо око пацієнта вияв- лялося пошкодженим, лікарю відрізали руку) Стали відомими деякі зачатки анатомії: на табличках зу- стрічаються малюнки серця, печінки з жовчним мі- хуром, кишок Як випливає з клинописних записів, в країні траплялися епідемії чуми, боротьба з якою мала цілком раціональний характер: уражені хворо- бою населені пункти і навіть округи ізолювали Вже у ХІV ст до н е при храмах існували лікарні для хво- рих У шумерів виробилися суворі гігієнічні правила: не пити води з рік та каналів чи з нечистої посудини, підтримувати чистоту тіла, вживати здорову їжу, пе- реважно рослинну: боби, сочевицю, пшоно, овочі, горіхи, фініки, інжир, молочні продукти, мед [4] Список использованной литературы 1 Дьяконов И М Научные представления на древнем Вос- токе (Шумер, Вавилония, Передняя Азия) // Очерки ис- тории естественнонаучных знаний в древности Москва: Наука, 1982 С 59—119 2 Верхратський С А Історія медицини 3-є вид Київ: Вища школа, 1938 384 с 3 Очерки истории отечественной астрономии С древней- ших времён до начала ХХ в [Гребенщиков Е А, Огоро- дников К Ф, Климишин И А и др] / ред И А Клими- шин Київ: Наукова думка, 1992 512 с 4 Сорокина Т С История медицины: Учебник для студен- тов высших медицинских учебных заведений / 3-е изд Москва: Академия, 2004 560 с