Правник – це фахівець, який не лише має вищу юридичну освіту, а, насамперед, є представником певної частини інтелектуальної еліти суспільства, покликаний виконувати місію надання правової допомоги як кожній окремій людині (громадяни- ну), так і людським спільнотам: громадським об’єднанням і трудовим колективам, – тобто сус- пільству у всіх сферах його життєдіяльності. За своїм призначенням правник, передусім, професіонал, кредо діяльності якого полягає у наданні юридичних послуг через неухильне до- тримання принципу верховенства права та ут- вердження рівності перед законом та справедли- вості у розв’язанні конфліктів, що відбуваються в суспільному житті. Сутність, зміст та спрямо- ваність діяльності юриста визначаються її ос- новною метою – захистом прав, свобод та закон- них інтересів особи, наданням суспільству та його інституціям (зокрема й державним) ефек- тивної, компетентної та висококваліфікованої правової допомоги. Кожен правник за своїм фахом і покликанням повинен усвідомлювати, що надання якісних юри- дичних послуг, здійснення правового захисту та забезпечення правової допомоги – це не тільки і не стільки професійна діяльність, що висуває підви- щені вимоги до суто юридичних знань, умінь і на- вичок носія цієї професії. Правнича діяльність ви- магає від юриста значних інтелектуальних зусиль, витрат енергії та часу на постійне самовдоскона- лення, спеціальну підготовку і постійне підвищен- ня своєї кваліфікації, зокрема і досягнення найви- щого рівня загальної і професійної культури. Професіограма сучасного юриста складається з органічного поєднання таких її складових, як знання та уміння належним чином тлумачити і за- стосовувати закони та інші нормативно-правові акти, а також – належний рівень загальної культу- ри та високо розвинених особистісних якостей. Правник повинен бути носієм та охоронцем позитивних корпоративних інтересів юридичної спільноти, її фахової самобутності, принципів, традицій та звичаїв, що спрямовані на бездоганне виконання кожним юристом своїх службових обов’язків. Ціннісна орієнтація та професійна майстерність юриста прямо залежать від усвідом- лення ним системи правових цінностей та етич- них норм у суспільстві, високого рівня культури його поведінки, людської та професійної гідності, стриманої тактовності, толерантності, самоконт- ролю і витримки у повсякденній поведінці. Діяльність сучасного українського правника, зумовлена, на наш погляд, престижністю юридич- ної професії та повагою до її представників з боку суспільства, має будуватися на таких засадах: – безумовного дотримання принципів «верхо- венства права» та законності; – неупередженості та об’єктивності; – чесності та сумлінності; – компетентності; – відповідальності перед собою, правничою кор- порацією, суспільством і державою за якість і своєчасність надання юридичних послуг. Саме такі принципи визначають рівень про- фесійної культури юриста, зміст якої полягає в опануванні кожним правником системою загаль- нокультурних і професійних цінностей, створених і сформованих різними поколіннями етнічних, на- ціональних і регіональних людських спільнот і са- мими носіями правничої професії. Внутрішню структуру професійної культури правника становлять, з огляду на юридичну деон- тологію як науку про належну професійну поведін- ку, такі фундаментальні складові: етична, естетич- на, релігійна, політична, економічна, мовна (ко- мунікаційна), фізична, правова, – культури. Запропонована структура професійної куль- тури юриста, на наш погляд, породжує його особливо чутливу правосвідомість, формує своєрідний професійно-орієнтований світогляд та світосприйняття. Для повнішого і точнішого розуміння запропонованої структури є сенс роз- глянути кожний із вище зазначених елементів окремо та у взаємозв’язку поміж собою. © Сущенко В. М., 2009 УДК 340 (477) Сущенко В. М. МОДЕЛЬ ПРОФЕСІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ПРАВНИКА: КРИТЕРІЇ ТА ПІДХОДИ Стаття є філософсько-правовим осмисленням автором різноманітних джерел з філософії пра- ва, загальної та юридичної деонтології, загальної і юридичної психології, етики та естетики, а також – власного професійного досвіду правничої діяльності. У статті визначено поняття про- фесійної культури правника, запропоновано її внутрішню структуру, а також надано характерис- тику окремих елементів такої культури. brought to you by CORE View metadata, citation and similar papers at core.ac.uk provided by National University of Kyiv-Mohyla Academy