ISSN 2786-6165 (ONLINE) №2(20)2024 1394 УДК 394.392(477) https://doi.org/10.52058/2786-6165-2024-2(20)-1394-1407 Боян-Гладка Світлана Петрівна кандидат історичних наук, доцент кафедри етнології і археології, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, вул. Шевченка, 57, м. Івано-Франківськ, 76018, тел.: (0342) 59-61-87, https://orcid.org/ 0000-0002-1834-9425 ОБРАЗ НЕВІСТКИ В ТРАДИЦІЙНІЙ ОБРЯДОВОСТІ ТА ЗВИЧАЯХ УКРАЇНЦІВ КАРПАТ Анотація. Традиції української сім’ї усталені глибоким культурним корінням, де завжди важливу роль відгравала жінка представлена в образах – дружини, матері, невістки, свекрухи тощо. Саме архетип невістки в родинній обрядовості українців етнографічних груп Карпатського регіону найбільше представлений і носить яскравий характер з відображенням жіночої мудрості та виваженості. На основі джерельної літератури здійснено аналіз образу невістки в традиціях та обрядах українців Карпат, проведено порівняльну характеристику становища невістки серед гуцулів, бойків, лемків та покутян. Етнографічний аспект досліджуваної роботи передбачає вивчення усього комплексу питань щодо становища невістки в карпатській сім’ї, усіх її структурних компонентів, їх генезису та еволюції. Показано становище невістки крізь призму весільних обрядів етнографічних груп Карпатського регіону. У домі чоловіка обряд зустрічі нареченої супроводжувався низкою магічних дій, покликаних захистити дім від невістки як чужої особи і водночас прийняти її в новий родинний дім. Засоби, якими виражалися ці смисли, були специфічними для карпатського етнографічного регіону. Звичаєве право регламентувало становище одруженої жінки та її відносини з родиною чоловіка як в середині роду так і зовні, а саме серед сільської громади. Українське звичаєве право регулювало нерівноправність молодих одружених жінок, котрі повинні були в усьому коритися своїм чоловікам, навіть проти своєї волі. Дещо протилежним було становище жінки, коли виходила заміж за чоловіка, який приходив у «прийми» тобто подружжя проживало у домі дружини. Він, нібито являв собою допоміжну робочу силу на господарстві, без особливого посягання на владу, тому невістка проживаючи окремо від свекрухи була повністю незалежною і їхні відносини були набагато приязнішими.