Яковлев М. В. Дослідження процесів політико-інституційної взаємодії: концептуалізація понять 69
УДК 32.001
Яковлєв М. В.
ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСІВ
ПОЛІТИКО-ІНСТИТУЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ:
КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ПОНЯТЬ
Стаття присвячена уточненню термінологічної бази дослідження процесів політико-інсти-
туційної взаємодії між політико-адміністративними акторами різних рівнів. У статті представ¬
лено огляд понятійного апарату теоретико-методологічних концепцій навчання політиці, по¬
ширення політики, інституційних трансплантацій та інституційного ізоморфізму. Вводяться по¬
няття донорів та акцепторів інституційних трансформацій.
Розвиток сучасних інформаційних техноло-
гій дозволяє людству зберігати, відтворювати,
передавати й опрацьовувати велику кількість
різноманітної інформації. Цілком справедливо,
що саме той, хто володіє інформацією, володіє
сьогодні світом. Безперечним позитивним ас-
пектом нових технологічних можливостей обмі-
ну інформацією є спроможність людей навчатися
чужого досвіду та передавати свої знання іншим.
Це дозволяє винести урок з чужого досвіду, щоб
не повторювати певних помилок, а також дізна¬
тися про те, як інші впоралися з розв'язанням
суспільно-політичних проблем, подібних до на¬
ших. У політичній науці значна увага приділе¬
на дослідженню явищ навчання політиці, поши¬
рення політичних ідей, запозичення способів роз-
в' язання нагальних суспільних проблем у межах
відповідних інституцій, а також явищам, що пов'я¬
зані з процесами поширення, обміну, експорту-
імпорту знання про програми політики та орга¬
нізаційну діяльність різних інституцій. Серед
основних термінів, якими західні науковці по¬
значають ці явища, слід виділити уживані най¬
частіше поширення політики, навчання політиці,
перенесення політики, інституційні трансплан¬
тації та інституційний ізоморфізм. Праці на-
уковців, у яких зустрічаються ці терміни, об'єднує
предмет дослідження, однак їхній категоріаль¬
ний апарат і методології дослідження відрізня¬
ються. З одного боку, наявність різних підходів
до дослідження інституційної взаємодії свід¬
чить про зацікавленість учених у цій галузі до¬
слідження. З іншого боку, відсутність усталеної
термінологічної бази може ускладнювати не ли¬
ше порівняння різних теоретико-методологічних
дослідницьких підходів, але й проведення само¬
стійних наукових розвідок. Це вказує на потребу
в окремому термінологічному апараті для дослі¬
дження явищ політико-інституційних взаємодій.
Метою цієї статті є уточнення значення термінів
та концептуалізація понять, що використовують¬
ся для позначення різних процесів політико-
© Яковлєв М. В., 2008