ЮРИДИЧНА ПСИХОЛОГІЯ ТА ПЕДАГОГІКА. 2013, № 1 174 М. С. Пузирьов, старший науковий співробітник науково-дослідного центру Інституту кримінально-виконавчої служби, кандидат юридичних наук СОЦІАЛЬНО-ВИХОВНА РОБОТА ІЗ ЗАСУДЖЕНИМИ ДО ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ НА ПЕВНИЙ СТРОК ЯК ФОРМА ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ ТА ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЇ ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ Розглянуто соціально-виховну роботу із засудженими до позбавлення волі на певний строк як форми диференціації та індивідуалізації виконання покарання. Ключові слова: соціально-виховна робота; засуджені; позбавлення волі на певний строк; диференціація та індивідуалізація виконання покарання. дним з багатьох завдань кримінально-виконавчого законодавства, відповідно до ч. 2 ст. 1 Кримінально-виконавчого кодексу (КВК) України, є визначення порядку застосування до засуджених заходів впливу з метою виправлення і профілактики асоціальної поведінки. Виправлення осіб, позбавлених волі, за своєю суттю є надзвичайно складною та пріоритетною проблемою, яка нині стоїть перед Українською державою у сфері протидії злочинності [1, c. 162]. Диференціація та індивідуалізація виконання покарання у виді позбавлення волі на певний строк яскраво виявляється під час реалізації норм кримінально-виконавчого законодавства, що регламентують застосування до засуджених основних засобів виправлення і ресоціалізації, передбачених ч. 3 ст. 6 КВК України. Одним з таких засобів є соціально-виховна робота із засудженими. Проблемам виконання та відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк, заходам впливу на засуджених як на теоретичному, так і практичному рівнях присвятили низку праць такі вітчизняні та зарубіжні вчені: Г. А. Аванесов, Л. В. Багрій- Шахматов, В. А. Бадира, О. І. Бажанов, І. Г. Богатирьов, Т. А. Денисова, О. М. Джужа, І. І. Карпець, А. В. Кирилюк, В. В. Коваленко, О. Г. Колб, В. О. Корчинський, М. П. Мелентьєв, В. О. Меркулова, О. С. Міхлін, О. О. Наташев, О. І. Осауленко, О. Л. Ременсон, З. М. Сайфутдінов, І. А. Сперанський, А. Х. Степанюк, М. О. Стручков, Ю. М. Ткачевський, В. М. Трубников, Б. С. Утевський, С. Я. Фаренюк, С. В. Царюк, І. В. Шмаров та ін. Вищезазначені вчені здійснили вагомий внесок у розв’язання проблем пенітенціарної теорії та практики, проте нині недостатньо розробленою залишається, зокрема, проблема О