ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV. Серія журн. 2009. Вип. 32. С. 153–163 Ser. Journ. 2009. Is. 32. P. 153–163 УДК 007:304:659.3 «ІСТОРИЧНА ПАМ’ЯТЬ» ТА «ПОЛІТИКА ПАМ’ЯТІ» В ЕПОХУ МЕДІАКУЛЬТУРИ Анастасія Коник * Львівський національний університет імені Івана Франка, вул. Генерала Чупринки, 49, 79044, Львів, Україна, е-mail: journft@franko.lviv.ua На основі актуальних західних праць та матеріалів гуманітарної періодики з’ясовано зміст поняття «історична пам’ять» та охарактеризовано особливості роз- витку пам’яті а епоху медіа культури. Ключові слова: комеморація, історична пам’ять, політика пам’яті, маніпу- ляція, пропаганда. Останніми роками зацікавлення феноменом історичної пам’яті на пост- радянському просторі помітно зросло. Завдяки історичній можливості віднов- лення національної державності та незалежності, колишні радянські республіки розпочали процес переосмислення історичного наративу та пошуку національ- ної ідентичності. Народи опинилися перед потребою подолання колоніальної історично-культурної спадщини, створення нової системи цінностей, консо- лідації навколо основних завдань національного та державного будівництва [12; 95]. Проблеми історичної пам’яті почали широко артикулюватись у суспіль- ному дискурсі. У процесі націо- та державотворення поглиблюється конфлікт у суспільстві, історія стає важливим політичним чинником, а розбіжність полі- тичних настроїв — еквівалентом різної інтерпретації історичного минулого. Аналітики зазначають, що майбутнє державності залежить від того чи того трактування минулого. Ситуація ускладнюється, коли «в спільноті, що являє собою народ однієї країни, функціонує декілька різних за змістом канонів «історичної пам’яті» [19]. Сучасна історична міфологія й історична свідомість стали об’єктом нау- кових досліджень. Накопичений у західній історіографії та політології значний емпіричний і теоретичний матеріал, що характеризує роль історичної пам’яті в минулому та сучасному суспільно-політичному житті народів Центрально-Схід- ної Європи, привертає увагу вітчизняних науковців. Публікуються монографії та переклади актуальних західних праць, збірники статей, результати наукових конференцій, виходять у світ спеціальні випуски гуманітарної періодики, при- свячені проблемам історичної пам’яті. Науковці починають розглядати пам’ять «як категорію пізнання та усну історію, як метод її дослідження» [3; 10].  Коник А., 2009