ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 3 13 Після відкриття бондарихинської культури минуло вже понад півстоліття, але питання її походження лишається відкритим. Впадають у вічі вкрай протилежні думки з цього приво- ду та різноманітність уявлень щодо основних компонентів її формування. На думку В.А. Іллінської, бондарихинська культура постала як результат розвитку культу- ри із керамікою мар’янівського типу, відомою на Десні та Сеймі, а пам’ятки так званого «ма- лобудківського типу» є поєднувальною ланкою між ними (Ильинская 1955, c. 107; 1957, c. 53— 54, 61; 1957а, c. 18—22; 1961, c. 38—43; 1969, c. 85—92). Ці погляди знайшли підтримку та призвели до виділення єдиної «мар’янівсько— бондарихинської культури» із трьома етапами розвитку: раннім — мар’янівським, середнім — представленим пам’ятками типу Малих Буд- ків та пізнім — бондарихинським (Березанська, Іллінська 1971, с. 365). С.С. Березанська роз- глядала малобудківські пам’ятки як пізній етап мар’янівської культури (Березанская 1982, с. 41), але сьогодні їх визначають як ранній етап бон- дарихинської культури, що підтверджено стра- тиграфічними спостереженнями на поселеннях Подінців’я та Дніпровського Лівобережжя (Ков- паненко 1967, с. 27; Ильинская 1969, c. 87—92; Буйнов 1981, с. 135—136; 1994, с. 12). На сучасному етапі тезу про «мар’янівську лінію етнокультурного розвитку» розвиває Ю.В. Буйнов (Буйнов 2000; 2001). Спочатку він висловлював сумніви щодо можливості безпо- середнього зв’язку мар’янівських та малобуд- ківських пам’яток з огляду на хронологічний розрив між ними, що складав 300—350 років (Буйнов 1981, с. 149—151; 1994, с. 6—12). Вка- зувалося також на відсутність стратиграфічних даних про переростання мар’янівської культу- ри в бондарихинську (Буйнов 1989, с. 40). Одна із запропонованих Ю.В. Буйновим гіпотез пов’язувала походження малобудківського типу із взаємодією населення Волзько-Окського ре- гіону (ранньої культури текстильної керамі- ки (КТК) та груп із «ямково-гребінцевою ке- рамікою») з носіями пізньозрубної культури (Буйнов 1989). Втім, в останніх працях дослід- ник підтримав точку зору В.А. Іллінської, за- пропонувавши деякі уточнення. Зокрема, для пояснення вказаного хронологічного розри- ву на території Дніпро-Донецького лісостепу було виділено групу пам’яток «другого періоду мар’янівської культури» XV—XIII ст. до н. е., і саме з цією групою була пов’язана ґенеза мало- будківського типу та бондарихинської культури (Буйнов 2000, с. 4—7; 2001). Роль субстратних компонентів відводиться носіям пізньозрубної культури та студенківського типу (Буйнов 1999, с. 13; 2000, с. 8; 2004, с. 151). Альтернативна точка зору належить Б.М. Гра- кову, який вважав за можливе розглядати мало- будківський тип як подальший розвиток позня- ківської культури (Граков 1977, с. 199). Ці погля- ди намагався обґрунтувати С.І. Воловик, який розширив коло компонентів за рахунок прика- занської культури, ранньої текстильної керамі- ки, абашевської, фатьянівської (останніх двох — опосередковано через позняківську культуру), а також білогрудівської, сосницької, пізньозруб- ної та білозерської (Воловик 1995, с. 147—186; 1995а). Слід зауважити, що такий широкий пе- релік культур, частина з яких не має хроноло- гічного стику із малобудківським типом (напри- клад, абашевська та фатьянівська), заздалегідь не є реальним. Було висловлено сумніви щодо можливості значного внеску мар’янівської куль- тури у формування малобудківського типу. Зага- лом, розглядаючи матеріали ранньобондарихин- ських пам’яток на значно ширшому колі джерел, ніж ті, які давали змогу припускати безпосеред- ню мар’янівсько-бондарихинську спадкоєм- ність, С.І. Воловик дійшов висновку про відсут- ність помітних впливів мар’янівської культури на основній території їхнього розповсюдження в межах Дніпро-Донського лісостепового межи- © А.В. КОРОХІНА, 2009 А.В. Корохіна ДО ПОХОДЖЕННЯ БОНДАРИХИНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ На матеріалах керамічного комплексу епонімного поселення показано взаємодію різних за походженням культурних компонентів у процесі формування пам’яток малобудківського типу. К л ю ч о в і с л о в а: Східна Європа, доба бронзи, бондарихинська культура, кераміка.