169 Patrimonium, т. 1, с. 169–188 Олексій Вінниченко ДЕПУТАТСЬКІ СЕЙМИКИ БЕЛЗЬКОГО І РУСЬКОГО ВОЄВОДСТВ В ОСТАННІЙ ЧВЕРТІ XVI — ПЕРШІЙ ПОЛОВИНИ XVII СТОЛІТТЯ: ОРГАНІЗАЦІЯ ТА НЕВИБОРЧІ ФУНКЦІЇ Депутатські сеймики в Речі Посполитій були запроваджені в 1578 р., на них шляхта мусила обирати суддів-депутатів Коронного трибуналу. Організація і діяльність цього типу шляхетських зібрань порівняно добре регламентували сеймові постанови того часу. У Белзькому воєводстві шляхта з’їжджалася до Белза, в Руському воєводстві відбувало- ся три депутатські сеймики — у Вишні, Галичі й Холмі. Поза виборчими функціями, ці зібрання завдяки усталеним термінам проведення часто використовувалися монархом, сеймом, політичними лідерами та самими шляхетськими спільнотами для вирішення різноманітних публічних і приватних справ. Відтак депутатські сеймики відігравали не- абияку роль у політичному житті країни та в регіональному самоврядуванні. Ключові слова: Белзьке воєводство, Руське воєводство, депутатський сеймик, Корон- ний трибунал, шляхта. В останні десятиліття у сеймиковій історіографії остаточно утвердилась артикульована Адамом Літинським думка про сеймик як єдину інститу- цію в кожному повіті / землі / воєводстві Речі Посполитої 1 . Згідно з нею, різні шляхетські збори й з’їзди, які відбувалися в окремому регіоні і на які прибували місцеві землевласники, належить трактувати не як самостійні сеймики, а лише як окремі зібрання одного регіонального сеймика 2 . Такий підхід — вірний з формальної, інституційно-правової точки зору (оскільки два легітимні з’їзди шляхти в одному регіоні не могли проводитись одночас- но) — призвів до надмірної нівеляції значення окремих типів сеймикових 1 Kriegseisen W. Sejmiki Rzeczypospolitej szlacheckiej w XVII i XVIII wieku. — Warszawa, 1991. — S. 16. 2 Lityński A. Z problematyki klasyikacji sejmików ziemskich // Prace Naukowe Uniwersytetu Śląskiego w Katowicach. — Katowice, 1969. — Nr 5. Prace prawnicze. I. — S. 105.