ВИПСК 114 СЕРІ: ІЛОЛОГІНІ НАКИ  НАКОВІ ЗАПИСКИ 180 СЕМІОТИКА ОБРАЗУ СОНЦЯ У ПОЕЗІЇ ЛІНИ КОСТЕНКО Ольга МАНОЙЛОВА (Кіровоград) У статті розглядається рецепція образу сонця в поетичному світі Ліни Костенко. Спираючись на семіотичний інструментарій, авторка досліджує художній предмет та його роль у творенні пейзажних картин та портретних деталей. Ключові слова: семіотика, художній світ, художній предмет, образ сонця, пейзаж, портрет. The article focuses on the reception of the image of the Sun in Lina Kostenko's poetic world. Using semiotic tools, the author investigates an artistic subject and its role in the creation of landscape pictures and portrait details. Key words: semiotics, artistic world, artistic object, the image of the Sun, landscape pictures, portrait. Образи сонця та місяця завжди мали більший семіотичний статус порівняно з іншими явищами природи. Це образи-архетипи, знаки, що в них закладені й міфологічні уявлення про будову Всесвіту, і культурні коди цілої нації. Ці небесні тіла увійшли у поетичну традицію, стали визначальними в календарно-обрядовому житті українців, вони є чи не найпоширенішими дійовими особами святкових ритуалів і персонажами фольклору. У нашому дослідженні ми розглянемо образи сонця у поезії Ліни Костенко крізь призму семіотичного підходу: спробуємо з’ясувати, як вони утворені, звідки походять і яка їхня роль у поетичному світі авторки. Наголосимо, що обраний аспект аналізу поетичного доробку є актуальним, оскільки про образні асоціації в поезії мисткині детально сказано тільки в статті В. Шелеста [9]. Мета пропонованої розвідки – аналізуючи художні образи в поезіях Ліни Костенко зі збірок «Поезії» (1969), «Неповторність» (1980) та «Вибране» (1989), зосередитися на їхньому предметному наповненні, їхньому речовому фундаменті, адже ретельно відібрані, пропущені крізь емоційну мембрану поетеси, насичені художніми смислами та енергетичним потенціалом, предмети є однією з важливих ланок у творенні поетичного образу. Сонце як головне джерело світла й тепла, основа життя на планеті та Місяць як найближче небесне тіло і єдиний супутник Землі, без сумніву, найважливіші для людства астрономічні об’єкти. Утім, у Ліни Костенко назви «сонце» та «місяць» здебільшого не є астронімами й вживаються переважно для позначення загальних назв у описах природи.