Випуск 107 ПОЛІТИЧНІ НАУКИ Гілея Збірник наукових праць «Гілея: науковий вісник» 380 14. Ochmański M. (1987) Losy młodzieży z rodzin alkoholicznych i jej charakterystyka psychospołeczna, Ciechanów. 15. Osiński W. (2002) Zarys teorii wychowania izycznego, Warszawa. 16. Pospiszyl K. (2001) Kilka uwag o genezie patologicznych form zachowania się współczesnej młodzieży, Kraków. 17. Rozporządzenie Ministra Sprawiedliwości z dnia 25 sierpnia 2003 r w sprawie regulaminu organizacyjno–porządkowego wykonywania kary pozbawienia wolności, Dz.U. Nr 152, poz 1493. 18. Salmonowicz S. (1966) Prawo karne oświeconego absolutyzmu, Toruń. 19. Schneider J. (1995) Przestępczość zorganizowana z międzynarodowego kryminologicznego punktu widzenia, PiP. 20. Strzyżewski S. (1990) Proces wychowania w kulturze izycznej, Warszawa. 21. Sztander W. (1993) Poza Kontrolą, Warszawa. 22. Szymanowski T. (1967) Młodociani w polskim prawie karnym i penitencjarnym, Warszawa. 23. Ustawa z dnia 6 czerwca 1997 r, KKW, Dz.U. Nr 90, poz 557. 24. Walczak A. Żochowska (1988) Systemy postępowania z nieletnimi w państwach europejskich, Warszawa. 25. Woronowicz Bohdan T. (1994) Alkoholizm jako choroba, Warszawa. Marcin Bryla, master, Rzeszow University (Poland), ivanna.luch@gmail.com Juveline crimes as a social problem: aspects of the sociological research The article describes a historical retrospective of the society attitude to the crimes committed by minors. The author analyzes the mechanisms of family inluence on the young personality development. Lately, we have witnessed a growing number of crimes related to minors. The number of aggression display has increased proportionally to the increase of crime. The author believes that aggression to others has become a norm in a modern society. An important element of the re–socialization of young offenders is planning of their leisure time, i.e. involving them into public and sport activities, etc. The author emphasizes in order to bring up the youth it is important to change the policy of the society towards the young offenders. Keywords: crimes committed by minors, aggression, violence, banditry, lawlessness, hooliganism, robbery. Марцін Брила, маг., Жешувський університет (Польща), ivanna.luch@gmail.com Злочини неповнолітніх як суспільна проблема – в аспекті соціологічних досліджень Охарактеризована історична ретроспектива ставлення суспільства до злочинів, скоєних неповнолітніми особами. Автор аналізує механізми впливу сім’ї на становлення особистості молодої людини. На протязі останніх років спостерігається зростання кількості злочинів пов’язаних з неповнолітніми. Пропорційно до зростання рівня злочинності, зростає і кількість проявів агресії. Автор вважає, що агресія щодо інших осіб стала нормою в суспільстві. Важливим елементом ресоціалізації молодих злочинців є розпланування їхнього вільного часу, тобто задіяти їх у суспільних роботах, спортивних змаганнях. Автор наголошує на важливій ролі освіти у вихованні молодої людини, вважає, що необхідно змінити політику суспільства по відношенню до молодих злочинців. Ключові слова: злочини скоєні неповнолітніми особами, агресія, насилля, бандитизм, безправ’я, хуліганство, розбійництво. Марцин Брыла, маг., Жешувский университет (Польша), ivanna.luch@gmail.com Преступления несовершеннолетних как общественная проблема – в аспекте социологических исследований Описаны историческая ретроспектива отношение общества к преступлениям, совершенным несовершеннолетними лицами. Автор анализирует механизмы влияния семьи на становление личности молодого человека. На протяжении последних лет наблюдается рост количества преступлений связанных с несовершеннолетними. Пропорционально росту уровня преступности, растет и количество проявлений агрессии. Автор считает, что агрессия в отношении других лиц стала нормой в обществе. Важным элементом ресоциализации молодых преступников является планировка их свободного времени, то есть задействовать их в общественных работах, спортивных соревнованиях. Автор подчеркивает важную роль образования в воспитании молодого человека, считает, что необходимо изменить политику общества по отношению к молодым преступникам. Ключевые слова: преступления совершенные несовершеннолетними лицами, агрессия, насилие, бандитизм, бесправие, хулиганство, разбой. * * * УДК 321.72(47+57)(09) Назаров М. С., аспірант кафедри політології, Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна (Україна, Харків), politics.sumdu@gmail.com пЕРЕДУМОВИ КОНСОлІДАцІЇ пАРТІЙНИх СИСТЕМ Аналізуються передумови консолідації партійних систем. У якості базової схеми аналізу беруться інституційні передумови консолідації партійних систем, запропоновані Клаусом фон Бойме. Розглядаються три основні та п’ять допоміжних критеріїв консолідації партійних систем. Особлива увага приділяється таким факторам як консолідація національних кордонів та наявність соціальних розколів. У рамках дослідження робиться спроба порівняльного аналізу перспектив консолідації партійних систем при різних формах правління. На останок аналізується роль та місце громадянського суспільства в процесі консолідації партійних систем. Ключові слова: консолідація, соціальні розколи, партійна система, стабільність, пострадянський простір. Якщо представники транзитологічного підходу у своїх дослідженнях перехідних суспільств роблять акцент на стратегічному виборі політичних еліт, то представники інституційного підходу зосереджуються на функціонуванні політичних інститутів. Аналізуючи інституційні передумови консолідації партійних систем, німецький партолог Клаус фон Бойме виділив три основні фактори, які грають вирішальну роль у становленні партійних систем: 1) консолідація кордонів національних держав; 2) вибір форми правління; 3) вибір виборчої системи [1, c. 309–323]. Консолідація кордонів національних держав є вкрай важливою передумовою консолідації партійних систем, адже це робить чітким та зрозумілим політичне поле, на якому «грають» політичні партії. Для країн «четвертої хвилі» демократизації характерним є активізація націоналістичних та сепара- тистських проявів, які проявляються у двох формах: сецесії – виділенні певного регіону у процесі створення нової держави (Придністров’я, Абхазія, Південна Осетія) та іредентизмі – прагненні етнічної меншини до возз’єднання з проживаючою в іншій державі спільнотою (Косово, Албанія). Звертаючись до історії, вчений зазначає, що тільки у п’яти з дев’ятнадцяти східноєвропейських країн кордони в 1990–х роках співпадали з кордонами старих національних держав (Польща, Румунія, Чехосло- ваччина, Югославія, Угорщина). Решта країн були некон- солідованими продуктами розпаду Радянського Союзу, Чехословаччини та Югославії. Національне питання в регіонах, які шукають свою ідентичність заходила настільки далеко, що результати виборів у значній мірі дублювали етнічний склад населення. Всі етнічні групи у більшості своїй голосували за свої етнічні партії [2, c. 57]. Другим фактором, який суттєво впливає на консолідацію партійних систем є вибір форми правління. Цей вибір є продуктом політичної трансформації, в результаті якої встановлюється президентський, парламентський чи змішаний режим. Досліджуючи ймовірність встановлення того чи іншого режиму в процесі трансформації не важко помітити, що на початкових етапах транзиту в основному формується президентський чи змішаний режим. Ця обставина пояснюється тим, що на початкових етапах демократизації партійна система має фрагментарний характер, її суб’єкти не мають досвіду коаліційної діяльності, як результат – політична вага парламенту досить низька. На наступних етапах трансформації, по мірі демократизації політичної системи та вироблення механізмів міжпартійної взаємодії