80 НАУКОВІ ЗАПИСКИ. Том 14. ІСТОРІЯ. Україніка та європеїстика  УДК - 211(477)+211(47)  Шліхта Н.В.  ОСНОВНІ ФОРМИ І МЕТОДИ АТЕЇСТИЧНОЇ  ПРОПАГАНДИ В УКРАЇНСЬКІЙ РСР  НАПРИКІНЦІ 50-х - НА ПОЧАТКУ 60-х РОКІВ  Стаття присвячена аналізу атеїстичної пропаганди як одного з основних аспектів  антирелігійної політики в Українській РСР у 50-х - 60-х роках. Попри масштаби проведення,  різноманітність використовуваних форм і методів боротьби з "релігійними пережитками",  атеїстична пропаганда не змогла стати тим інструментом дієвого контролю над  населенням, яким, на думку партійних ідеологів, вона повинна була стати.  М.С.Хрущов, прийшовши до влади і  утвердившись на посту Першого секретаря  КПРС, виголосив гасло швидкої побудови  комуністичного суспільства. Однією з  необхідних ознак такого "світлого майбут- нього" мав стати його безрелігійний характер.  Як наслідок, починаючи з 1958 р., на теренах  СРСР (і особливо в Українській РСР, рівень  релігійності населення якої був одним з  найвищих у Радянському Союзі) розгорнулась  антирелігійна кампанія у масштабах, які  можна порівняти хіба що з сталінським  гонінням на церкву у 20-х-30-х роках.  Особливе місце серед методів, застосову- ваних у боротьбі з релігійними пережитками,  належало атеїстичній пропаганді та  атеїстичному вихованню населення.  Одним з перших заходів боротьби з  релігією на теоретичному та методологічному  рівнях стало прийняття постанови ЦК КПРС  від 11 листопада 1954 року "Про помилки  проведення науково-атеїстичної роботи серед  населення". У постанові наголошувалось, що  справді позитивних результатів буде досяг- нуто лише у процесі довготривалої, глибокої  роботи з віруючими, "без будь-яких образ  почуттів віруючих і церковних служителів, а  також адміністративного втручання в діяль- ність церкви" [1]. Не так багато офіційних  документів дають змогу зрозуміти позицію  партійного керівництва щодо ведення  атеїстичної роботи. У1959 р. було прийнято  чергову постанову "Про недоліки у науково- атеїстичній роботі і заходи щодо її поліп- шення , положення якої у дещо уточненому  вигляді проходять через усі наступні  постанови.  Важливим етапом у розробці положень  атеїстичної пропаганди став XXII з'їзд  партії', у Програмі якого читаємо: "Необхідно  систематично вести науково-атеїстичну  пропаганду, терпляче роз'яснювати неспро- можність релігійних вірувань, що виникли на  грунті пригніченості людей" [2]. Під час  цього з'їзду Хрущов висловив свою власну  позицію у питанні атеїстичної роботи. Його  слова були, по суті, офіційною заявою щодо  важливості атеїстичної пропаганди, тому їх  наводили майже в усіх радянських видан- нях: "Потрібна продумана і струнка система  науково-атеїстичного виховання, яка б  охоплювала всі верстви і групи населення,  запобігала поширенню релігійних поглядів,  особливо серед дітей і молоді" [3]. Ці слова  вказують на деякі важливі аспекти ведення  такої пропаганди. По-перше, Хрущов  підтвердив, що пропаганда наукових знань  не розглядалась як цінність сама по собі, а  була спрямована проти релігії як основної  мішені. По-друге, атеїстична пропаганда і  виховання повинні були стати "всеохоп- люючими", а отже, мали на меті встанов- лення тотального контролю над членами  суспільства. Нарешті, він вказував на ту  групу суспільства, яка мала стати основним  суб'єктом нової кампанії: діти та молодь,  що розглядалися як потенціал для створення  © Шліхта Н.В., 1999