Синдром болю в клінічній практиці | Практикуючий лікар, №1, 2012 | www.medkniga.kiev.ua 21 Термін “НПЗП-гастропатія” був запропо- нований H. Roth у 1986 році для визначення специфічного ураження слизової оболонки шлунка (СОШ), що виникає при тривалому використанні нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП), які мають здатність у кис- лому шлунковому середовищі безпосеред- ньо проникати в клітини слизової оболонки, порушуючи слизово-гідрокарбонатний бар’єр і викликаючи зворотну дифузію іонів водню, внаслідок чого “контактно” ушкоджуються клітини поверхневого епітелію [3, 10, 16]. Тема токсичних ефектів НПЗП вивчається у всьому світі достатньо широко [1, 8, 29, 32]. У 2004-2005 рр. були розроблені міжнародні рекомендації стосовно профілактики НПЗП- гастропатій, які підтвердили необхідність ура- хування ризику розвитку шлунково-кишкових уражень і використання інгібіторів протонної помпи (ІПП) в якості засобів профілактики [9, 19, 38]. Серед факторів ризику, які підвищують ри- зик виникнення НПЗП-гастропатій, виділяють вік пацієнта, коморбідні захворювання (нир- кова й печінкова недостатність, серцева не- достатність тощо), паралельний прийом анти- коагулянтів, глюкокортикоїдів, метотрексату, низьких доз АСК, клопідогрелю, інгібіторів зворотного захоплення серотоніну, високих доз парацетамолу, анамнез захворювання та наявність H. pylori [12, 37, 40]. Близько 60% хворих із кровотечами або перфораціями, індукованими прийомом НПЗП, не мають попередніх гастроінтестинальних симптомів, а 50-60% госпіталізованих із шлун- ковою кровотечею вказують на попередній прийом НПЗП. Щорічно зростає кількість гос- піталізацій і смертей, пов’язаних із прийомом НПЗП, та цифри економічних витрат на ліку- вання НПЗП-гастропатій. В Україні НПЗП обумовлюють 46,5% усіх по- бічних ефектів фармакотерапії [11]. 12-13 листопада 2010 року в м. Флоренція (Італія) відбулася зустріч 45 експертів із 26 країн Європи, Азії та Америки в області діаг- ностики й лікування інфекції H. pylori, резуль- татом чого стало прийняття Маастрихтсько- го консенсусу-4. Відносно НПЗП-гастропатій було зазначено, що H. Pylori є практично єди- ним модифікованим фактором ризику, який знижує вірогідність їх виникнення [5]. У дослідженні OMNIUM підтримуючу те- рапію проводили омепразолом 20 мг, мізо- простолом 400 мкг або плацебо. Результати, РОЛЬ ІНГІБІТОРІВ ПРОТОННОЇ ПОМПИ В ЛІКУВАННІ ТА ПРОФІЛАКТИЦІ ГАСТРОПАТІЙ, ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ НЕСТЕРОЇДНИХ ПРОТИЗАПАЛЬНИХ ПРЕПАРАТІВ А.С. Свінціцький А.В. Антоненко І.В. Корендович Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця УДК 616.33-085-07-084 Резюме У статті наведені літературні дані щодо ролі інгібіторів протонної помпи (ІПП) у лікуванні та профілактиці гастропатій, пов’язаних із застосуванням нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП). Описані сучасні представники ІПП, що використовуються для профілактики гастропатій, спричинених НПЗП. Закцентована увага на широких можливостях використання підтримуючої терапії омепразолом (20 мг) – в Україні серед ІПП першим був зареєстрований препарат омепразолу — Омез, компанії Dr. Reddy’s. Ключові слова Гастропатії, нестероїдні протизапальні препарати, інгібітори протонної помпи, омепразол, Омез.