12 Мова. Культура. Бізнес.– Київ, КМУ, “Правові Джерела”, 2003. – Вип. 1. – С.12 – 20. ФРЕЙМОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ХУДОЖНЬОГО ДИСКУРСУ Іван Бехта Для лінгвістичного дослідження тексту потрібно мати адекватну форму репрезентації результатів процесу індивідуального пізнання – концептуальної системи, – на основі якої можна досліджувати мовленнєву та розумову діяльність комунікантів художнього дискурсу, що виявляється в тексті через опозицію дискурс наратора : дискурс персонажів. Методологічною канвою одного з можливих варіантів розв’язання цього завдання є вживані у сучасній науці поняття моделі та моделювання. Поняття моделі і значне використання моделювання – одне з важливих досягнень загальнонаукової методології сьогодення. “Поняття ‘моделювання’ застосовується як у широкому, загальнопізнавальному cенсі, так і у вузькому, спеціальному. У першому випадку “моделювання виражає певний загальний аспект пізнавального процесу”[Афанасьев 1981:194]. “Пізнати об’єкт – значить змоделювати його” [Новик 1975:37]. У другому випадку, при зростанні складності й обсягу науково-технічних та соціальних завдань, моделювання подекуди стає єдиним ефективним способом їх розв’язання [Каменская 1990:20-27]. Велику групу моделей утворюють фрейми. Застосування поняття фрейму, одного з ключових у когнітивній лінгвістиці, визнається плідним прийомом вивчення способів організації знань у мовній системі. Термін фрейм увійшов до сфери лінгвістики з когнітивної психології і став своєрідною контактною ланкою між мовними стурктурами та їх “корелятами у дійсності” [ван Дейк 1989:191]. Зауважимо, що введення фреймів не є перейменуванням відомих лінгвістичних понять, а суттєвим доповненням до них. Ідея внутрішньосистемної значущості пов’язана з іменем Ф.де Соссюра, який на думку Дж.Лайонза, сприяв формуванню практично всіх наявних тепер лінгвістичних течій [Лайонз 1978]. В українській мові термін фрейм можна інтерпретувати як рамку (каркас), скелет, загалом усе те, на чому тримається решта складної конструкції. Поняття