ВІСНИК 69 Історія мистецтва Рецензент статті: Міляєва Л. С., доктор мистецтвознавства, професор, Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури Стаття надійшла до редакції 27.01.2017 УДК 655.24: 655.15 (477.86) «1602/1606»:003.3 Дудник І. М. Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури ШРИФТИ СТРЯТИНСЬКОЇ ТА КРИЛОСЬКОЇ ДРУКАРЕНЬ (1602–1606) Дудник І. М. Шрифти Стрятинської та Крилоської друкарень (1602–1606). У пропонованій публікації, яка продовжує досліджувану автором тему українського друкарського шрифту XVI– XVII ст. (див. роботу автора «Шрифти острозької друкарні (1578–1612)» [2]), проаналізовано шриф- ти трьох книг, виданих у друкарнях Федора та Гедеона Балабанів у Стрятині та Крилосі: Слу- жебника (1604), Требника (1606) та Євангелія Учи- тельного (1606). Окреслено шрифтовий асорти- мент зазначених друкарень, також простежено шрифтові зв’язки в напрямках Краків — Стрятин та Крилос — Заблудів. За результатами аналізу шрифтів вищеназваних видань визначено п’ять видів шрифтів, якими користувалися друкарі Стря- тина та Крилоса, а також графічні ознаки цих шрифтів, простежено принципову відмінність цих шрифтів від шрифтового асортименту Острозької друкарні. Ключові слова: мистецтво шрифту, кирилиця, устав, півустав, історія книгодрукування, Стря- тин, Крилос. Дудник И. Н. Шрифты Стрятинской и Крылос- ской типографий (1602–1606). В предлагаемой публикации, продолжающей исследуемую автором тему украинского типографского шрифта XVI– XVII вв. (см. работу автора «Шрифты Острож- ской типографии (1578–1612)» [2]), проанализиро- ваны шрифты трех книг, изданных в типографиях Федора и Гедеона Балабанов в Стрятине и Крыло- се: Служебника (1604), Требника (1606) и Евангелия Учительного (1606). Проанализирован шрифтовой ассортимент указанных типографий, также про- слежены шрифтовые связи в направлениях Кра- ков — Стрятин и Крылос — Заблудов. По резуль- татам анализа шрифтов вышеназванных изданий определены пять видов шрифтов, которыми поль- зовались печатники Стрятина и Крылоса, а также графические признаки этих шрифтов, прослежено принципиальное отличие анализируемых шрифтов от шрифтового ассортимента Острожской ти- пографии. Ключевые слова: искусство шрифта, кириллица, устав, полуустав, история книгопечатания, Стря- тин, Крылос. Dudnyk I. Types of the Stratyn and Krylos printing houses (1602–1606). The present publication further develops the topic of the Ukrainian types in the 16 th and 17 th centuries investigated by the author (see I. Dudnyk. “Types of the Ostroh printing house (1578–1612)” [2]) and analyzes the types in three books issued at Fedor and Gedeon Balabaniv’s printing houses in Stratyn and Krylos: Service Book (1604), Breviary (1606), and Didactic Gospels (1606). We consider the commencement date of the Stratyn printing house to be January 1602, since this date is provided by Symon Buzyna, the founder of the printing house, “Lviv municipal authorities were approached in person by a printer, the honest Symon Buzyna, who complained about the most honorable father Gedeon Balaban, the Bishop of Lviv, Galych and Kamianets- Podilskyi, that last January, in 1602, he had concluded with him an agreement on printing clerical books in the Slavic language” [9, p. 130]. We nd extremely interesting information about our topic, i. e. about types, further in this complaint, “His Grace took away from him [Buzyna] his own printing house and other letters cut on steel stamps and ordered by the printer from an artisan in Krakow for ve [kinds of] types” [9, p. 130]. Two questions arise in this respect that we need to resolve: who could be the artisan in Krakow and what ve kinds of types were those? Concerning the answer to the rst question, we should turn to Andrzej Tomaszewski’s book “Type founders in Poland”, in which he collected all the existing data about artisans who were working with types in the territory of the Polish-Lithuanian Commonwealth and Poland in the 16 th to 20 th century. According to A. Tomaszewski’s reference book, only one stamp engraver was working in Krakow in the late 16 th to the early 17 th century, and it was Konrad Forster. To answer the question about the exact kinds of types, we should look at the publications of the Stratyn printing house. The Service Book issued in 1604 features four types: two upper-case and two lower-case making up two sets, respectively. Both upper-case types have similar graphics, which suggests that the prototype for upper- case letters was ornamental script. Upper-case types in Stratyn publications were used both separately in headings and together with lower- case letters in the text. There are also two lower-case types in the Service Book – the smaller one found in the foreword, and the larger one used in the main text of the Service Book. According to Zapasko/Isaievych’s catalogue, the size of ten lines of this type was 124 mm. Although some researchers proposed other measurement principles, we will stick to the traditional bibliological size of 10 lines and will also convert it into typographical points (the height of the large block letter is 32 pt). It is a rather “bold”, saturated type with a pronounced contrast between the main stroke and the hair stroke. The letters are straight and rather static. The type is distinguished by the symmetrical -м- (m) and -ч- (ch), which is characteristic of block lettering. Along with large block letters, the Service Book features smaller upright semi-block letters used in the foreword to the book. This type is used as the main one in the 1606 Breviary – it is the same as in the Service Book’s foreword (i. e. with a face of around 8 points). The Breviary also includes another type, which is very similar to the main one: the face is the same (8 points), but it is lighter, i.e. thinner. Here we can refer to the lightface-bold pair of types. The size of this pair according to Zapasko/ Isaievych’s catalogue is 90 mm per 10 lines, and 24 pt in terms of the typographical points.