[Чернетка; коментарі на: neoakut@gmail.com ] М.В. Ослон Короткий опис волоського діалекту циган з м. Рахів На території України мешкає невелика кількість представників циганських груп, що роз- мовляють діалектами т. зв. північної підгрупи волоської групи: келдерари (котляри), ловари, рудари, кишиньовці, рішяри. Їхню мову описано в різній мірі детально: є обʼємні описи рі- зних говірок келдерарського діалекту (в тому числі дві говірки з Сербії [Boretzky 1994], російська говірка роду петрешті з деяким угорським впливом [Деметер, Деметер 1990; Tcherenkov 1999], а також найпоширеніша в Росії та Україні говірка групи молдовая [Ослон рук.]). Непогано відомий ловарський діалект [Pobożniak 1964; Смирнова-Сеславинская, Цветков 2009]. Досі немає опису кишиньовського діалекту (ним зараз займається К.А. Кожа- нов). Основні риси рішярського діалекту описано Л.Н. Черенковим [Черенков 2008]. Воло- ський діалект XIX століття групи без ясної самоназви, який умовно названо «буковинським», описав Ф. Міклошич [Miklosich V]. Тут ми дамо нарис граматичного опису ще одного діалекту, у певній мірі схожого до «бу- ковинського», який, наскільки нам відомо, досі лишався непоміченим 1 . Цей діалект у більшо- сті рис є типово північноволоським, проте він має кілька несподіваних особливостей, не ті- льки відсутніх у «буковинсьскому», але взагалі не засвідчених в жодному волоському діалекті (огляд волоських діалектів див. у [Boretzky 2003]). Носії даного діалекту компактно мешкають в місті Рахів Закарпатської області. Останнім часом компактні поселення зʼявляються в інших містах західної України, зокрема у Хмельни- цькому, …. Себе вони називають gaźikan rom ʽукраїнські циганиʼ (в перекладі носіїв), не зараховуючи себе до жодної з відомих циганознавцям груп. 1. Фонологія Фонологічна система є в цілому типово північноволоська, але має деякі незвичайні риси. 1.1. Голосні i y u e ə o ä a Фонеми /e/ і /ə/ розрізняються чітко, пор. pə ̀ r ʽживітʼ : pr ʽпадайʼ. Проте, в деяких контекстах вони доповняльно розподілені: лише / ə/ після /š/, /ž/, /k/, /g/, /kh/: šə ̀ j ʽдонькаʼ, žə ̀ bo ʽкишеняʼ, kə ̀ r ʽробиʼ, ingə ̀ r ʽнесиʼ, khə ̀ r ʽбудинокʼ. Фонема /e/ зустрічається після всіх інших приголосних, а /ə/ ― лише після твердих. Це стосується також фонем /y/ і /i/, пор. šyl ʽхолодʼ, śib ʽмоваʼ. Фонеми /o/ і /u/ без наголосу розрізняються дуже слабо. Чітко протиставляються /y/ : /ə/ під наголосом: šyl ʽхолодʼ : šə ̀ l ʽстоʼ, а без наголосу майже 1 Під час роботи над цією статтею я отримав від Л.Н. Черенкова повідомлення про його зустріч 1979 р. під Москвою з декількома рахівськими циганами, від розмови з якими залишились короткі записи. Дійсно, принаймні частина записаних Л.Н. Черенковим словоформ безсумнівно належить до нашого діалекту.