ҐРУНТОЗНАВСТВО ____________________________ ___________________________ УДК 631.413.2:631.86 ЗАСТОСУВАННЯ СУЧАСНИХ НЕТРАДИЦІЙНИХ ОРГАНІЧНИХ ДОБРИВ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ БІОПРОДУКТИВНОСТІ ҐРУНТІВ НА РАДІОАКТИВНО ЗАБРУДНЕНИХ ТЕРИТОРІЯХ 1 А.М. Бортнік, 2 Т.П. Бортнік, 3 Н.С. Ковальчук, 4 С.М. Демчук 1 Поліська дослідна станція Національного наукового центру «Інститут агрохімії та ґрунтознавства імені О.Н. Соколовського». ds-iga@ukr.net 2 Волинський національний університет імені Лесі Українки. p_tana@mail.ru 3 Національний університет водного господарства та природокористування. natali_rivne@mail.ru 4 Державна установа Волинський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції. demchuk45@ukr.net Узагальнено результати наукових досліджень по вивченню ефективності використання нетрадиційних сировинних ресурсів в якості добрив. Доведено високу їх ефективність при вирощуванні сільськогосподарських культур на радіоактивно забруднених ґрунтах. Ключові слова: органічне добриво, ґрунт, радіонукліди, врожай, якість, біопродуктивність. Вступ. Відомо, що добрива – наймогутні- ший і швидкодіючий фактор підвищення вро- жайності сільськогосподарських культур та по- ліпшення якості вирощеної продукції. За даними американських вчених, 41% врожайності сільсь- когосподарських культур формується за рахунок добрив, 8 - якості насіння, 15-20 - застосування засобів захисту рослин, 5 - зрошення, 15 - пого- дних умов, 11-18% - інших факторів. Впровадження інтенсивних технологій у ви- робництво дає змогу практично в усіх зонах отримувати високі врожаї при добрій якості продукції. Передові господарства отримують 80- 100 ц/га зерна озимої пшениці, 60-70 - озимого жита, 60-70 - ячменю, вівса, 70-100 - кукурудзи, 70-80 - рису, 40-50 - проса, 40-45 - гречки, 350- 400 - бульб картоплі, 500-600 - коренеплодів цу- крових буряків, 8-10 - льоноволокна, 5-8 - льону- насіння, 30 - соняшнику, 1000-1500 - коренепло- дів кормових буряків, 700-800 ц/га кукурудзи на силос. У таких господарствах максимально ви- користовуються біоенергетичний потенціал ґру- нту, відповідна сорту та культурі агротехніка, що враховує агрохімічний паспорт, фітосанітар- ний стан, технологічну карту вирощування. Проведений статистичний аналіз 12 тис. польових дослідів в Україні дав змогу вивести кількісну залежність врожаю і його якості від використання добрив. Як правило, прямолінійна залежність спостерігається на дерново- підзолистих ґрунтах і дія добрив зменшується з північного заходу на південний схід. Ефектив- ність фосфорних добрив зростає з півночі на південь і з заходу на схід, а азотно-калійних – зменшується. Оплата 1 кг елементів живлення врожаєм залежить від культури і зони їх виро- щування і становить для зерна: озимої пшениці - 3,2-5,7; озимого жита - 2,2-4,6; ячменю - 2,0-5,7; ярої пшениці - 2,0-5,4; кукурудзи - 3,3-7,1; бульб картоплі - 18,1-33,7; коренів цукрових буряків - 20,4-38,2; соломки льону-довгунця - 4,9-7,0 кг. Відсоток впливу окремих елементів добрив у прирості врожаю зернових культур для зони: По- лісся становить - N - 43-64, Р2О5 - 23-34, К2О - 17-25; Лісостепу: N - 38-55, Р2О5 - 33-45, К2О - 15-24; Степу: N - 15-40, Р2О5 - 30-60, К2О - 10-20 відсотка [18]. Однак, земельні ресурси планети обмежені і до кінця тисячоліття людство наблизиться до по- вної реалізації їх потенціалу. Тому в розпоря- дженні залишається основний фактор збільшення кількості продуктів харчування - раціональне ви- користання кожного гектара орного ґрунту, в пе- ршу чергу за рахунок науково-обґрунтованої сис- теми удобрення. Добрива є одним із основних ресурсів для підвищення продуктивності сільсь- когосподарського виробництва. За даними ФАО, Західна Європа і США третину врожаю одержу- ють за рахунок саме їх використання [15, 18].