297 УДК 72.033/ 711.424.6/719 Ю.В. Лукомський, В.М. Петрик Національний університет “Львівська політехніка”, кафедра реставрації та реконструкції архітектурних комплексів АРХІТЕКТУРНО-АРХЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ВТРАЧЕНИХ АРХІТЕКТУРНИХ ОБ’ЄКТІВ (НА ПРИКЛАДІ ПАМ’ЯТОК ГАЛИЧА ХІІ–ХІІІ ст.) © Лукомський Ю.В., Петрик В.М., 2010 Подано основні результати опрацювання методичних принципів архітектурно- археологічних досліджень втрачених архітектурних об’єктів, які ґрунтуються на багаторічному досвіді вивчення пам’яток галицької архітектурної школи ХІІ–ХІІІ ст., розташованих на терені давнього Галича. Ключові слова: архітектурно-археологічні дослідження, втрачений архітектурний об’єкт, Галицька архітектурна школа, Галич. The main results of study the methodological principles of architectural and archaeological investigations of lost architectural sites are submitted in the article. This methods are based on the lasting many years investigations of the heritages of Halych`s architectural school of XII–XIII c. which located in the ancient Halych. Keyords: architectural and archaeological investigations, lost architectural sites, Halych`s architectural school, Halych. Постановка проблеми Архітектурно-археологічні дослідження є невід’ємною частиною процесу наукового вивчен- ня та реставрації нерухомих об’єктів культурної спадщини. Об’єктами архітектурно-археологічних досліджень є: 1) втрачені об’єкти монументальної архітектури, які ми називаємо архітектурно- археологічними пам’ятками, і вивчення яких відбувається в процесі археологічних досліджень; 2) існуючі пам’ятки архітектури та їх території, де археологічні дослідження є складовою частиною проектно-вишукувальних та реставраційних робіт. Методика архітектурно-археологічних досліджень в Україні постійно вдосконалюється під час багаторічних розкопок і реставраційних робіт на численних пам’ятках архітектури, зведених в межах від античності до ХІХ–ХХ ст. Основним об’єктом таких досліджень є втрачені архітектурні пам’ятки, які збереглися на рівні фундаментів і становлять значний науковий інтерес в контексті вивчення особливостей та закономірностей розвитку української архітектури. Одним з важливих історико- культурних регіонів України з великою кількістю архітектурно-археологічних пам’яток є Галичина, де початки монументальної архітектури припадають на Х–ХІІ ст. Архітектурно-археологічні дослідження пам’яток монументальної архітектури в Галичині, що проводяться з кінця ХІХ ст., дали змогу сформувати наукову школу, що має значний вплив на розвиток методики архітектурно-археологічних досліджень в Україні. Сьогодні є дуже гострою потреба у фахівцях, що можуть проводити такого роду дослідження. У Львівській політехніці при підготовці архітекторів зі спеціалізації з реставрації пам’яток архітектури, студентів ознайомлюють із методикою проведення таких робіт, переважно на основі аналізу досліджень пам’яток Галичини. Аналіз попередніх досліджень Основи методики дослідження архітектурно-археологічних пам’яток, зокрема втрачених архітектурних об’єктів викладені як у наукових монографіях, присвячених певним об’єктам чи колам пам’яток, так і в нормативних і методичних документах, що регламентують реставраційні роботи на території України [1]. В Україні найповніше опрацьовані особливості застосування такої Lviv Polytechnic National University Institutional Repository http://ena.lp.edu.ua