Science Review ISSN 2544-9346 https://ws-conference.com/ 3(10), Vol.6, March 2018 55 ЧИННИКИ УСПІШНОГО ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК СЦЕНІЧНОГО МОВЛЕННЯ ПІД ЧАС РОБОТИ НАД РОЛЛЮ В КЛАСІ СЦЕНІЧНОЇ МОВИ ТА АКТОРСЬКОЇ МАЙСТЕРНОСТІ Коленко А. В. Україна, м. Київ, Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, кафедри сценічної мови, ст. викладач Abstract. The article deals with the functional analysis of the theater conception of the actor's work over the verbal action in the play as an important aspect of teaching verbose students. The role of the analysis of a work and a role in the process of word formation and the construction of an artistic image on the stage is examined.The importance of introducing an efficient model of systematic subject overlaps is emphasized in the article, as well as interpenetration of the cognate subjects in the course of developing students’ capacity for stage speaking.The existence of muscle "clamps" as a psychological barrier to verbal action is substantiated. The role of psycholinguistics in the process of word formation is explored. Keywords: verbal action, muscle clamps, psycholinguistics, actor's game, stage art.. subjectintegration. Вступ. Попри широкі можливості сучасних інноваційних технічних, медіа та візуальних засобів у театрі і кіно та їх незаперечний потенціал у репрезентації персонажа, слово залишається чи не найважливішим виявом на сцені акторської майстерності і життєвої правди, яку потребує суспільство, що сьогодні вимогливіше ставиться до театрального продукту. Ще В. ф. Гумбольдт стверджував, що слово не є відбитком предмета як такого, а його почуттєвого образу, створеного ним у нашій душі в мовотворчому процесі. Донести це слово-образ до глядача, слухача – завдання актора. А навчити це зробити – завдання педагога. Вирішення означеної проблеми потребує розроблення нових методик та запровадження інноваційних технологій у процес формування умінь та навичок сценічної мови. Сьогодні методика формування сценічної мови спирається, в основному, власне на технічну сторону – знання фонетики, правил орфоепії, техніка постановки голосу, система вправ для формування правильної вимови тощо. Сучасні педагоги, готуючи студентів до роботи над роллю у виставі, використовують інноваційні методи, прийоми, підходи, зважають на досвід різних театральних шкіл світу. Втім, на цей час майже немає досліджень з питань удосконалення навчального процесу вищої театральної школи в галузі роботи над роллю, над аналізом твору, окремої в ньому ролі як частини творчого процесу, конкретної роботи над словом, які б поєднали класичні наукові здобутки та сучасні розробки в навчанні створення образу на базі комплексного ретельного аналізу змістово-мовленнєвої складової. Недостатньо дослідженими залишаються шляхи та засоби формування умінь і навичок власне словесної дії, без якої слово перестає впливати на глядача/слухача і втрачає своє надзавдання. З урахуванням вищезазначеного актуалізується проблема підвищення якості професійної підготовки акторів, удосконалення форм та прийомів традиційних методик формування навичок сценічної мови та впровадження інноваційних технологій навчання з врахуванням досягнень сучасної лінгвістичної, педагогічної та психологічної наук. З огляду на це, метоюпропонованої статті є аналіз та обґрунтування основних чинників успішного формування навичок сценічної мови, а саме: комплексний аналіз ролі, який містить в собі логічний і орфоепічний аспекти; визначення ролі психолінгвістики та її зв'язок з театральною педагогікою; використання сучасних музичних ритмів в системі роботи над сценічним мовленням; шляхи усунення м’язових «затисків» та ін. і на їх основі розробка основних рекомендацій для професійної підготовки актора. Результати дослідження. Сучасна театральна педагогіка пропонує різні методики виховання сценічної мови, але всі вони мають спільну методичну першооснову для