Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка. 2009. № 3. Ч І. 107 УДК 343.131 РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ СЕГМЕНТІВ УКРАЇНСЬКОГО ЛОБІЮВАННЯ У ДОРЕВОЛЮЦІЙНИЙ ПЕРІОД (ДО 1917 РОКУ) Нестерович В.Ф. Загальновизнаною формулою інституційного оформлення будь-якого явища є врахування національних історичних передумов його розвитку. Не зважаючи на те, що лобіювання як складова правотворчого процесу, у багатьох аспектах є досить новим для вітчизняної політико-правової системи, певні його сегменти можна віднайти в українській історії держави та права у другій половині ХІХ століття. Нажаль означена проблематика залишилася поза увагою предметних наукових розвідок вітчизняних вчених, що й актуалізує її дослідження. Отже, метою цієї статті є проведення ретроспективного аналізу сегментів українського лобіювання у дореволюційний період (до 1917 року). У цьому автору значну допомогу надали праці дореволюційних вчених-правників А. Градовського, В. Івановського, Є. Лур’є, А. Поснікова, Ю. Скобельциної, нормативно-правові акти періоду, що аналізується, та аналітичні й поточні матеріали, розміщені у загальноімперському періодичному виданні суб’єктів господарювання «Промисловість і торгівля». Історико-правові корені вітчизняного лобіювання, на наш погляд, слід шукати ще у дореволюційній Росії, коли внаслідок комплексного реформування державного, економічного та соціального ладу у другій половині ХІХ – початку ХХ століть у Російської імперії починає формуватися новий суспільний клас – буржуазія, представники якої почали все більше потребувати на дієві механізми впливу на процес прийняття правових актів. Інші суспільні групи не усвідомлювали єдності своїх інтересів, а тому не мали відпрацьованих механізмів їх захисту та просування 1 . На 1 Скобельцина Ю. Свобода собраній и союзовъ / Под ред. проф. И.И. Иванюкова. – С.-Пб.: Типографія С.М. Проппера, 1906. – С. 28.