International Scientific and Practical Conference “WORLD SCIENCE” ISSN 2413-1032 http://ws-conference.com/ № 9(25), Vol.4, September 2017 23 ПЕРЕНОС ЗНАЧЕННЯ НА ОСНОВІ ЗВУКОВОЇ ПОДІБНОСТІ У ТВОРЕННІ АНГЛІЙСЬКИХ ПРІЗВИСЬК Оксана Вікторівна Ніколенко Україна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут філології, викладач кафедри іноземних мов математичних факультетів Abstract. The article studies the English nicknames formation based on sound similarity using such means as alliteration, assonance, onomatopoeia. The use of alliteration is made to improve the emotional intonation and expressiveness of the nominations. Encoding the object in rhyme, its nominator selects an attribute or a group of attributes and then gives them more original reinterpretation. Secondary nomination reality in rhyming nicknames often is realized through the use of metaphors. Keywords: alliteration, assonance, onomatopoeia, secondary nomination, rhyme, metaphor. У сучасній англійській мові назви осіб становлять великий інтерес у межах когнітивних досліджень для вивчення когнітивних механізмів номінації, вербалізації різних ментальних структур, їх взаємодії під час категоризації явищ і подій та відображення мовними засобами. Когнітивна категорія «людина» в сучасній англійській мові охоплює величезний пласт лексики. Значну частину англійських антропонімів становлять прізвиська – додаткові імена, надані людині оточенням у зв’язку з її характерною рисою, обставинами, що супроводжують, або через якусь аналогію [6, с. 115]. Утвореня антропонімічного прізвиська розглядають як вияв загального когнітивного процесу побудови мовних одиниць, під час якого мовці, використовуючи певні мовні структури, здійснюють процес номінації, в основі якого – один або кілька найбільш яскравих ознак референта. Прізвиськні номінації можуть реалізовуватися широким діапазоном мовних засобів – від сталих виразів до оказіональних вживань різних лексичних одиниць чи синтаксичних конструкцій. Формуванню прізвиськних найменувань сприяє, хоча й меншою мірою, фонетика. Так, у створенні прізвиськ What the Heck Beck (Owen Beck), Juan The Hispanic Causing Panic Lazcano (Juan Lazcano), O'Neil Give 'em Hell Bell (O'Nei Bell), The Owl without a Vowel (William P. Mlkvy), Hector Macho Camacho (Héctor Luís Camacho Matías), Classy Freddie Blassie (Frederick Kenneth Blassie), Jackie the Lackie (John Cerone), Mr.Teasie Weasie (Raymond Bessone), Namby-Pamby (Ambrose Philips), Yifter the Shifter (Mirruts Yifter), Dief the Chief (John George Diefenbaker), Wottle the Throttle (Dave Wottle), Wilt the Stilt (Wilton Norman Chamberlain), The Round Mound of Rebound (Charles Barkley) використано алітерацію для підвищення емоційної та інтонаційної виразності найменувань. За визначенням І. Р. Гальперіна, алітерація – це повтор приголосних звуків на початку слова або в безпосередній близькості [4, с. 126], тоді як, на думку І. В. Арнольд, алітерація є повтор як приголосних, так і голосних звуків на початку близько розташованих наголошених складів [1, с. 232]. До алітерації І. В. Арнольд відносить також повтор початкових літер. І. В. Арнольд виокремлює асонанс як самостійний стилістичний прийом, пропонуючи розглядати його як вокалічну алітерацію. У нашому дослідженні використовуємо ширше розуміння значення слова «алітерація», яке припускає, крім повторення звуків на початку слова та складу, повторення звуків усередині та наприкінці слів. Алітерація, як і інші фонетичні стилістичні засоби, розрахована на слухове сприйняття мовлення, на створення слухових образів, що спричиняють у суб’єкта певний, попередньо передбачуваний емоційний ефект. Експресивність алітерації обумовлена, крім повторення звуків, ще й чітким ритмом, що створюється певним порядком слів, наголосом і римою. У римованому найменуванні "The Round Mound of Rebound" експресивно закодовано дві характерні риси спортсмена – вражаючу здібність відбивати м’яч (to rebound) і зовнішність – огрядну фігуру, що нагадує mound (small hill). Кодуючи об’єкт у римі, адресант виділяє певну його ознаку чи групу ознак, а тоді підшуковує їм більш оригінальне втілення. Отже, в наведеному прізвиську експресивно демонструється кодований об’єкт (образ, що загадується, отримує інше найменування) через актуалізацію його характеристик шляхом вторинної номінації. Вторинна номінація дійсності в римованих прізвиськах найчастіше здійснюється через використання метафори. Для створення певного слухового ефекту, звукової асоціації у прізвиськних найменуваннях використовується й ономатопея (звуконаслідування). За С. В. Вороніним, ономатопея