International Scientific and Practical Conference “WORLD SCIENCEISSN 2413-1032 http://ws-conference.com/ № 10(26), Vol.5, October 2017 13 ВПЛИВ «ТЕОРІЇ ФІКЦІЇ» НА ФОРМУВАННЯ СУБ’ЄКТУ ЗЛОЧИНУ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ Провоторов Олександр Петрович Україна, Київська область, м. Буча, Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, аспірант, співзасновник Адвокатського об’єднання «Бучанська міська колегія адвокатів» Abstract. The emergence of the institution of a legal entity in law is due to the complication of social organization of society, the development of economic relations and, as a consequence, social consciousness. The concept of a legal entity is currently actively used almost in all branches of law, but it was formed within the framework of the civil law doctrine, in the context of the regulation of property turnover, and has not yet undergone any changes in the aspect of theoretical revision. The legal structure of a legal entity, which is enshrined in the laws of most countries of the world, and in particular Ukraine, was created for civil law circulation and does not take into account the inter- branch significance of the notion of a legal entity, and, therefore, needs further elaboration. On the basis of the analysis of the main scientific concepts devoted to the study of the legal nature of the above mentioned institute, in order to determine the criminal legal status of a legal entity in the legislation of Ukraine, it was established that a legal entity can be a subject to both lawful and unlawful conduct. For the committed illegal act, one can and should be brought to the appropriate form of legal liability. From the point of view of the theory of law and comparative law, it can be said that a legal entity can be a subject of civil, administrative and criminal liability. Keywords: legal person, theory of "fiction", offense, crime, responsibility. Вступ. Виникнення інституту юридичноі особи у системі права зумовлено ускладненням соціальноі організаціі суспільства, розвитком економічних відносин і, як наслідок, суспільноі свідомості. Інститут юридичноі особи активно використовується практично усіма галузями законодавства. Разом з тим, нормативна конструкція дослідженого правового явища сформувалися в межах цивільно-правових відносин, у зв’язку з чим науковці України та зарубіжних країн й досі доопрацьовують актуальні питання, присвячені визначенню сутності юридичної особи, як інституту кримінального законодавства. Мета статті: проаналізувати основні наукові концепції, присвячені вивченню правової природи юридичної особи та визначити кримінально-правовий статус дослідженого інституту в законодавстві України. Результати. Починаючи з кінця ХІХ ст., юридична наука інтенсивно покладає зусилля на дослідження та визначення правової природи юридичної особи, в результаті чого, було розроблено два фундаментальних концептуальних підходи: 1) концепції, що заперечують реальність існування суб’єктів з властивостями юридичної особи; 2) концепції, які виходять з тезису про реальність існування юридичних осіб, як дійсних, а не вигаданих утворень - реалістична теорія юридичної особи [1, с. 4]. Представники першої концепції, на чолі з вченим Ф. Савін’ї, встановлюють, що основою визначення суб’єкта права виступає біологічна людина, оскільки тільки вона є реальною особою (фізією), творінням природи, в той час як колективні суб’єкти, організації (інститути) являють собою штучну похідну закону (юридичну фікцію) – так звана «теорія фікції» [2, с. 44]. В подальшому, в межах «теорії фікції» відбулося абстрактне розмежування юридичної та фізичної особи, запроваджене вченими Б. Віншейдом, Д. Мейером, О. Гуляєвим та іншими в новій теорії персоніфікації (або уособлення), відповідно до якої юридична особа є фікцією, неіснуючим в реальному житті явищем та штучно створеним за допомогою юридичної техніки, на відміну від її представника - відповідного органу, тобто номінативного суб’єкт права, що є дієздатним, оскільки утворюється для організаційної та представницької мети [2, с. 45]. Таким чином, представники нової теорії персоніфікації закцентували увагу на тому, що юридична особа являє собою уособлене поняття, яке не існує як окрема тілесна річ.