175 КОЕФІЦІЄНТ ПЕРЕКРИТТЯ ВИБОЮ СВЕРДЛОВИНИ ПРИ БУРИННІ ТВЕРДОСПЛАВНОЮ КОРОНКОЮ НОВОГО ПОКОЛІННЯ А.А. Кожевников, В.Л. Хоменко, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», Україна Baochang Liu, Jilin University, China Наведено результати конструктивного аналізу схем розташування твердосплавного озброєння в твердосплавній коронці нового покоління БТК. На підставі отриманих результатів видно, що усього можливі дев’ять різних варіантів, з яких п’ять є принципово новими. Отримана аналітична залежність коефіцієнту перекриття, який характеризує ступінь досконалості конструкції для різних варіантів ширини різальних елементів коронки на одному радіусі. Вступ. Твердосплавні коронки призначені для колонкового обертального та обертально- ударного способів буріння свердловин в м’яких і середньої твердості породах I–VIII і частково IX категорій з буримості. Ними бурять майже половину усього об'єму розвідувальних колонкових свердловин. Твердосплавні коронки мають цілий ряд переваг порівняно з алмазними. Завдяки більшому виходу різців із короночного кільця і більшої глибини їх впровадження в породу механічна швидкість буріння вище, ніж при алмазному буріння. Твердосплавні коронки менш чутливі до вібрацій через меншу чутливість до динамічних ударних навантажень. Все це дозволяє не висувати жорстких вимог до різних елементів технології відпрацювання твердосплавних коронок. Вартість 1 пог. метру свердловини при твердосплавному бурінні зазвичай значно нижче ніж при алмазному. Появу перших конструкцій твердосплавних коронок зазвичай пов’язують з німецьким винахідником Хуго Ломаном, який починаючи з 1913-1914 рр, винайшов цілий ряд різних твердих сплавів. Проведені патентні дослідження в базах даних ЄПВ дозволили виявити перший патент на коронку, озброєну твердосплавними різцями. Це коронка описана в патенті Німеччини DE335805, який виданий Alfred Stapf и Hans Hundrieser. Патент було видано 14.04.1921, заявлено 26.03.1920 [1]. Твердосплавні коронки швидко стали основним породоруйнучим інструментом при колонковому бурінні. Ефективне руйнування гірської породи твердосплавними коронками досягається за рахунок раціонального підбору складу твердого сплаву, геометрії різців, їх розташування по торцю коронки, розвиненої промивальної системи і оптимального поєднання параметрів режиму буріння. Однак швидке зношування різців твердосплавних коронок часто призводить до передчасного закінчення рейсу при неповній колонковій трубі. Через це в теперішній час обсяги твердосплавного буріння постійно скорочуються. На зміну твердосплавним коронкам приходять снаряди зі знімними керноприймачами, які оснащені алмазними коронками. Таким чином, вдосконалення конструкції твердосплавних коронок, що дозволить збільшить проходку на коронку і механічну швидкість буріння, є актуальним науковим завданням, що дозволить суттєво підвищити ефективність буріння свердловин. Постановка проблеми. Твердосплавні різці повинні перекривати торець і виступати за зовнішню і внутрішню бічні поверхні корпусу коронки, а також височіти над торцем. Величину виходу різців за зовнішню і внутрішню поверхні корпусу коронки приймають залежно від твердості порід, їх стійкості і швидкості поглиблення. Залежно від випуску торцевих різців вибій може бути плоским, одно- або багатоступінчастим. Відома бурова твердосплавна коронка СТК призначена для колонкового буріння свердловин різного призначення в мало- і середньо абразивних породах середньої твердості і твердих. Результати буріння цією коронкою в різних геолого-технічних умовах показали її високу ефективність, як при обертальному бурінні, так і при обертально-ударному [2].