1/2007  КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВІ НАУКИ  ПРО ДОЦІЛЬНІСТЬ СТВОРЕННЯ  НАЦІОНАЛЬНОЇ СЛУЖБИ РОЗСЛІДУВАНЬ (НСР) В УКРАЇНІ  Олена Шостко,  кандидат юридичних наук,  доцент кафедри кримінології та кримі- нально-виконавчого права Національ- ної юридичної академії України імені  Ярослава Мудрого  Необхідність  підвищення ефективності протидії  організованій злочинності*  Про те, що система кримінальної юс- тиції потребує суттєвого реформування,  говориться багато протягом усього періо- ду української незалежності. Однак ре- альних змін немає. Це є свідченням то- го, що до цього часу перевага є на боці  лобістів злочинного світу, які, прикри- ваючись різними «раціональними» ідея- ми, з успіхом гальмують позитивні  зміни в правоохоронній системі.  Така ситуація негативно впливає на  стан протидії організованій злочинності.  Можна констатувати, що система дер- жавних органів, які здійснюють бороть- бу з організованою злочинністю в тому  вигляді, в якому вона існує на даний мо- мент, не спроможна змінити ситуацію на  краще. До цього часу першочергова ува- га приділяється таким «організованим»  об'єднанням злочинців, які вчиняють  так звані загальнокримінальні злочини  (крадіжки, розбійні напади, грабежі),  що характеризуються простими форма- ми співучасті. А це, на наш погляд, не  відповідає сучасному розумінню сутності  явища «організована злочинність». Як  правило, за їх рахунок створюється ста- тистична картина діяльності.  Наприклад, в Україні у 2005 р. у по- рівнянні з попереднім роком організова- них груп (ОГ) і злочинних організацій  (ЗО) було виявлено на 21% менше. Змен- шення кількості виявлених ОГ і ЗО мож- на було б вважати позитивним фактом  тоді, якби відповідні міністерства,  відомства зосередили увагу, наприклад,  на ліквідації організованих груп злочин- ців, що діють в органах влади і управлін- ня, у сфері приватизації, у системі АПК.   Але таких злочинних спільнот всіх ра- зом виявили тільки 6% від загальної  кількості. Співвідношення організова- них груп економічної спрямованості до  загальнокримінальної дорівнює 32%   проти 68%. Переважна більшість вияв- лених груп (71%) функціонувала до од- ного року, що також не підтверджує їх  особливо небезпечний характер з огляду  на обсяги тіньової економіки і політичні  реалії недалекого минулого. Міжнародні  зв'язки були виявлені у 8% організова- них злочинних спільнот. СБУ за рік вия- вило 13 (із 567) організованих груп. Чи- сельність 7 груп складала три особи, а  решта налічувала від 4 до 10 осіб. Пере- важна більшість груп — дев'ять — діяли  протягом одного року. Доробок податко- вої міліції України у 2005 р. складає  5 ОГ, у складі яких було 23 особи. Ко- рупційні зв'язки у загальноукраїнсько- му масштабі були виявлені тільки у  26 ОГ і 2 ЗО (що складає 4,5% від загаль- ної кількості ОГ і ЗО) [1].  Судова статистика свідчить: щодо 25%   засуджених не підтверджено факт вчинен- ня ними злочинів у складі ОГ і ЗО [2].  Враховуючи обсяги тіньової еконо- міки, розрахунки експертів щодо витоку  капіталу з України, громадську думку  щодо розповсюдженості корупційної по- ведінки і витрати суспільства на «утри- мання» організованої злочинності [3], а  також кількісні та якісні показники зло- чинів ОГ і ЗО, можна стверджувати, що  існують серйозні законодавчі, правоза- стосовчі проблеми і певний параліч всієї  системи правоохоронних органів, особли- во тих її підрозділів, які повинні ставати  на перешкоді криміналізації держави.  Зневіра суспільства у можливостях  подолання організованої злочинності, в  свою чергу, є ще одним чинником, який  ускладнює наявну ситуацію. Повернути  довіру громадян можливо шляхом впро- • Внутрішню рубрикацію тексту (підзаголовки) здійснено редакцією.  94