32 ДО ПИТАННЯ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ КЛАСИФІКАЦІЇ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ЖУРНАЛІСТІВ Коваленко Артем Володимирович старший викладач Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка кандидат юридичних наук До категорії «злочини проти журналістів» відносяться різні за своєю природою суспільно небезпечні діяння. Вони мають спільний основний безпосередній об‘єкт, проте додаткові безпосередні об‘єкти таких злочинів суттєво відрізняються, та виступають об‘єктами конкретного впливу злочинця на журналіста з метою перешкодити його діяльності. Так, у ч. 1 ст. 345 1 КК України обов‘язковим додатковим безпосереднім об‘єктом злочину виступає психічне, а у ч. 2, 3 ст. 345 1 КК України фізичне здоров‘я журналіста, його близьких родичів та членів сім‘ї, у ст. 347 1 КК України – майно журналіста, його близьких родичів та членів сім‘ї, у ст. 348 1 КК України – життя журналіста, його близьких родичів та членів сім‘ї, у ст. 349 1 КК України – воля зазначених потерпілих [1, с.10]. Різні об‘єкти передбачають різні способи та засоби впливу, різні дії злочинця з підготовки та приховування злочину, а відтак і різні підходи до розслідування названих злочинів. Така варіативність не заважає законодавцю помістити склади злочинів проти журналістів до одного розділу КК України, проте створює певні складнощі в побудові єдиної методики розслідування даних посягань. Видається, що для потреб побудови методики розслідування, досліджувані злочини доцільно класифікувати та згрупувати виходячи з критеріїв, які мають суттєве значення для їх криміналістичного дослідження, тобто здійснити їх криміналістичну класифікацію. Для побудови криміналістичної класифікації досліджуваних злочинів в першу чергу потрібно звернути увагу на кримінально-правову класифікацію таких посягань. Злочини проти журналістів (статті 345 1 , 347 1 , 348 1 , 349 1 КК України) є окремою групою суспільно небезпечних діянь, карність яких було встановлено Законом України № 421-19 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій законної професійної діяльності журналістів» від 14 травня 2015 року. Підставою їх об‘єднання в окрему категорію злочинів є спільність деяких елементів кримінально- правової характеристики перелічених складів: 1) основним безпосереднім об‘єктом злочинів проти журналістів виступають суспільні відносини, що забезпечують нормальну законну професійну журналістську діяльність; 2) спеціальний потерпілий – журналіст та або його близький родич чи член сім‘ї; 3) спеціальний мотив злочинця – зв‘язок вчинення злочину зі здійсненням журналістом законної професійної діяльності (крім ст. 349 1 , де законодавцем сформульовано спеціальну мету – спонукання журналіста вчинити або утриматися від вчинення будь якої дії). Названі посягання