ISSN 2311-2433 Збірник наукових праць (філологічні науки) № 13, 2019 р. 41 УДК 82.091:17.07.25:82.0 Свербілова Тетяна Георгіївна, провідний науковий співробітник Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України, м. Київ, Україна, доктор філологічних наук ORCID iD 0000-0002-3252-0719 sverbilova@izt.kiev.ua ЛІТЕРАТУРНА КОМПАРАТИВІСТИКА: ВІД ПОРІВНЯЛЬНИХ МЕДІА-КУЛЬТУРНИХ СТУДІЙ ДО ТРАНСМЕДІАЛЬНОЇ НАРАТОЛОГІЇ У статті висвітлено перспективи міждисциплінарних медіа-культурних студій у сучасній літературній компаративістиці в напрямі до порівняльних культурних досліджень і тран- смедіальної наратології. У порівняльних культурних дослідженнях синкретично поєдну- ються концепти порівняльного літературознавства з вивченням культури в аспекті ме- діа-культурних студій, не обмежуючись лише літературою, а включаючи різні мистецтва, масмедіа, комп’ютерні ігри тощо. Література розуміється лише як одна з медій серед інших медій. Йдеться про трансдисциплінарний поворот у літературній компаративістиці. По- рівняльна наратологія, а згодом і трансмедіальна наратологія, своєю чергою, розглядаєть- ся як нова дисципліна на межі літературної компаративістики, інтермедіальності й нара- тології. Аналізується типологія інтермедіальних форм наратології у класифікаціях ернера Вольфа (Werner Wolf ), Марі-Лаури Рійян (Marie-Laure Ryan), Яна-Ноеля Зона (Jan-Noël Thon). Сучасні дослідження різних медіальних форм наративів, що можуть бути присутніми та- кож у кіно, живописі, графіці, балеті, коміксах й інших медіях, та відкриття інтермедіальних властивостей наративів зумовлює переосмислення того, що всі нарації мають виключно мовну природу. Йдеться про теоретико-методологічний синтез наратології, інтермеді- альності й літературної компаративістики. Поєднання наративного та інтермедіального підходів до літератури щодалі стає однією з найактуальніших тенденцій сучасної нарато- логії, теорії та практики інтермедіальності. Ключові слова: літературна компаративістика, порівняльні культурні студії, медіа-куль- турні студії, інтермедіальність, трансмедіальна наратологія, крос-дисциплінарні літера- турні студії. Сучасні дослідження з літератур- ної компаративістики можуть здійснюватися у двох напрямах: або традиційному, «чисто- му» вигляді як дослідження взаємозв’язків та взаємовпливів різних національних літе- ратур, що демонструють певні контакти між останніми; або у більш широкому епістемоло- гічному значенні, більш толерантному і більш модерному — як частина загальної дисциплі- ни “Comparative Cultural Studies” (порівняльні культурні дослідження). Ніколета Бленеріу на- зиває прихильників цих двох напрямів «пури- стами» і «реформістами» [2, 130]. Про необхідність зближення цих двох дис- циплін, що не тільки не суперечать одна одній, а й доповнюють, зазначав ще Стівен Тетосі де Зепетнек у своїх працях “Comparative Literature” (1998) [18, 79] та “From Comparative Literature Today Toward Comparative Cultural Studies” (1999) [19]. Він запропонував об’єднуючий під- хід з трьома теоретичними сферами вивчення. 1. Вивчення літератури як тексту і літератур- ної системи в контексті культури і культурних студій; 2. Вивчення у культурологічному до- слідженні літератури із запозиченими елемен- тами (теоріями та методами) з порівняльної літератури; 3. Вивчення культури та її складо- вих частин у режимі запропонованого аспек- ту «порівняльне культурне вивчення» замість існуючого мононаціонального підходу лише в одній культурі. «У гуманітарних науках, — стверджує до- слідник, — вичерпно і постійно зазначаєть- ся, що дисципліна порівняльної літератури має внутрішній зміст і форму, що сприяє крос-культурному та міждисциплінарному вивченню літератури та культури» [19]. При цьому дослідження у традиційних світових