~ 28 ~ ВІСНИК К      ISSN 1728-3817 УДК 553.5:552.086:903.2 DOI: http://doi.org/10.17721/1728-2713.89.04 І. Нікітенко 1 , канд. геол. наук, доц., E-mail: ihornikitenko@gmail.com; О. Старік 2 , канд. істор. наук, E-mail: segun.1@i.ua; М. Куцевол 1 , канд. геол. наук, доц., E-mail: m.kutsevol@gmail.com; 1 Національний технічний університет "Дніпровська політехніка", пр. Д. Яворницького, 19, м. Дніпро, 49005, Україна; 2 Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д.І. Яворницького, пр. Д. Яворницького, 18, м. Дніпро, 49005, Україна РЕЗЛАИ ПЕРОГРАІНОГО ДОСЛІДЖЕНН ЗНАІДКИ КАМ'НИ ЛИВАРНИ ОРМ ДОБИ БРОНЗИ (Представлено членом редакційної колегії д-ром геол. наук, проф. О.В. Митрохиним) Присвячено мінералого-петрографічному дослідженню сировини комплексу ливарних форм доби бронзи, знайденого екс- педицією Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького під час розкопок пам'ятки археології Токівське-1, розташованої поблизу с. Токівське Апостолівського району Дніпропетровської області. Дослідження нового ком- плексу (скарбу) ливарних форм має велике значення, оскільки він може свідчити про появу нового потужного осередку брон- золиварного виробництва на території Подніпров'я. Визначення походження сировини ливарних форм може допомогти з'ясувати роль пам'ятки археології Токівське-1 у системі металообробних осередків сабатинівського часу (XVI–XIII ст. до н. е.) та встановити її зв'язки зі стародавніми центрами видобутку кам'яної сировини. За матеріалами інших петрографіч- них досліджень відомо, що кам'яні ливарні форми вироблялися переважно з тальк-хлорит-тремолітових сланців, оскільки цей матеріал легко оброблявся та витримував більше відливок, ніж глиняні форми. Через це кам'яні матриці дуже цінувалися, як і бронзові вироби та зливки, і транспортувалися на значні відстані. Метою роботи було, на основі мінералого-петрогра- фічного вивчення сировини ливарних форм встановити зв'язки пам'ятки археології Токівське-1 з гірничодобувними та ме- талургійними центрами доби бронзи. У результаті дослідження зразків у прозорих шліфах, а також за допомогою рентгенофазового аналізу встановлено, що кам'яні ливарні форми були виготовлені з метаультрабазитів, переважно хло- рит-антофілітового складу. Визначення походження гірських порід, з яких було виготовлено ливарні форми, проводилося шляхом порівняння їх мінералого-петрографічних особливостей з особливостями близьких за складом порід, що утворю- ють природні відслонення, описаних у звітах геологічної зйомки, літературних джерелах, а також тими, що спостерігалися нами у зразках гірських порід з природних відслонень Середнього Придніпров'я та Приазов'я. З'ясовано, що гірські породи, з яких було виготовлено всі ливарні форми колекції, не утворюють природних відслонень у Середньому Придніпров'ї та не є характерними для Криворіжжя, яке традиційно вважається основним центром з видобутку сировини для кам'яних ливарних форм доби пізньої бронзи на території України. Встановлено, що подібні породи більш характерні для Західного Приазов'я, однак не можна виключати й інше джерело надходження сировини комплексу ливарних форм, зокрема Південний Урал, де була значно розвинута металургія бронзи і використовувалися схожі кам'яні матриці. Отримані результати ставлять питання щодо перегляду сталих уявлень про джерела постачання кам'яної сировини за доби пізньої бронзи. Ключові слова: петрографія, метаультрабазити, Український щит, ливарні форми, епоха бронзи. Постановка проблеми. Мінералого-петрографічні методи на сьогодні широко застосовуються не лише при суто геологічних дослідженнях. Вони є важливим спосо- бом пізнання у багатьох інших галузях знань, однією з яких є археологія. Перші дослідження сировини кам'яних знарядь мінералого-петрографічними методами було виконано ще у ХІХ ст. відомим французьким мінерало- гом Огюстеном-Алексісом Дамуром. У нашій країні поча- ток розвитку археологічної петрографії пов'язаний з ім'ям відомого фахівця у цій галузі – Віктора Федоровича Петруня. Особливо цінними є дані петрографічного ана- лізу для дослідження історії використання мінеральної сировини у найдавніші історичні періоди, про які писемні свідчення відсутні. На сьогодні за допомогою мінера- лого-петрографічних досліджень було з'ясовано безліч важливих фактів з історії стародавнього гірництва на те- риторії України: встановлено шляхи постачання кам'яної сировини та існування центрів з її видобутку, визначено особливості використання різних видів гірських порід від часу приходу перших людей до епохи середньовіччя. Часом значного розвитку видобування та обмінної торгівлі кам'яною сировиною на території України була доба пізньої бронзи, а саме період існування у Північ- ному Причорномор'ї сабатинівської культури (XVI– XIII ст. до н. е.), що, перш за все, пов'язано з видобутком сировини для ливарних форм, які високо цінувалися ста- родавніми майстрами і поширювалися на значні відстані від місць видобутку. Знахідки комплексів (скарбів) лива- рних форм того часу є важливими археологічними відк- риттями, які дозволяють встановити нові факти про розвиток стародавньої металообробки та економіки в ці- лому. Дана стаття присвячена результатам мінералого- петрографічного дослідження комплексу ливарних форм, знайдених поблизу с. Токівське Апостолівського району Дніпропетровської області. У 2017 р., під час археологічних розкопок у с. Токів- ське, експедицією Дніпропетровського національного іс- торичного музею ім. Д.І. Яворницького було виявлено комплекс ливарних форм для відливки бронзових виро- бів. Дана знахідка була приводом для переосмислення ролі пам'ятки археології доби бронзи Токівське-1, яка до- сліджувалася з 2012 р. і до цього розглядалася лише як мегалітичне культове місце з кам'яними закладками та жертовником. Виявлення кам'яних знарядь та ливарних форм металургів дозволило поставити питання про зна- ходження на території пам'ятки стародавнього осередку металообробки. Важливим питанням, що постало перед дослідниками, стало визначення походження сировини ливарних форм, оскільки це могло вказати на зв'язок па- м'ятки з певними металургійними і каменеобробними центрами, що існували за доби пізньої бронзи. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Петрог- рафічні дослідження сировини кам'яних ливарних форм у Північному Причорномор'ї мають давню історію. Ще по- над 50 років тому В.Ф. Петрунем було проведено ком- плексне дослідження сировини всіх ливарних форм, виготовлених з "талькових сланців", що були знайдені в європейській частині колишнього СРСР, переважно на території України. Дослідження проводились у шліфах, а також за допомогою імерсійного методу. Вченим було визначено, що більшість порід, які слугували сировиною для виготовлення ливарних форм, належать до тальк- хлорит-тремолітових сланців. В.Ф. Петрунь вважав, що центром їх видобування було Криворіжжя, де талькові © Нікітенко І., Старік О., Куцевол М., 2020