ВЕРСІЇ Гуцуляк О.Б. МІФОЛОГЕМ А ШАМБ АЛИ В УЛЬТРАПРАВІЙ ЄВРОПЕЙСЬКІЙ ТРАДИЦІЇ З кінця 70-х pp. XX ст., як альтернатива соціально-політичному явищу “травня 1968-го”, постає своєрідний ідеологічний рух т.зв. “нових правих” з його прагненням реабілітації ідей “консервативної революції” 20-30-х pp. (їх носії - Дж.А.Ч.Евола, А.Мюллер ван ден Брук, Р.Генон, М.Еліаде,Дж.А.Борджезе,Р.Г.Ассаджолі,Е.Юнгер, К.Кодряну), начебто викривлених німецьким нацизмом та італійським фашизмом. Існуючи, здавалося 6, на маргіналіях суспільства, ідеї “нових правих”, проте, виявилися синхронними з тими настроями мешканців Окциденту, що визначаються термінами New Age (“Новий вік”), “Ера Водолія” або “неоязичництво”, а саме - з пошуками гармонії, з прагненням до духовності як здатності перетворити універсум зовнішнього буття у внутрішній всесвіт особистості на етичній основі, до багатовимірного сприйняття світу. Представники New Age з увагою та зацікавленням ставляться до боротьби з європоцентризмом, до доктрин негритюду, коншієншизму, растафаріанства, латиноамериканських психотехнік, неосуфізму, неоведантизму тощо. Для певної частини представників покоління New Age, як правило політично заангажованої та критикуючої “суспільство споживання”, “владний істеблішмент”, “декадентські” США та Європу, зацікавленість викликає саме філософія “консервативної революції” (інтег- рального традиціоналізму, “третього шляху”) та міфологеми, котрими вона оперує (див. наші дослідження: [1]). Власне, однією з таких чільних міфологем, що репрезентують “надлюдську владну ієрархію Традиції”, підпорядкування якій і становить, начебто, сутність людини і досягнення нею “гармонії буття”, є міфологемаШамбали (Шамбхали). Європейцям про легендарну Шамбхалу (Ксембала, Xembala), країну блаженних мудреців у надрах Гімалаїв, що ніби межує з державою Согпо (Монголією) [2, с.20], вперше розповіли в XVII ст. ченці-єзуїти Етьєн Кацелла (в інших джерелах - Стефан, Естебан чи Естевар Качелла, Каселла чи Казелла; пом. у 1650 р. у Шигатзі) та Жоао Кабрал (в інших джерелах - Жак, Йоак або Джон Кабраль чи Каброль). Вони побували у тибетському царстві Цанга (дезаправляли лами школи “червоних шапок”- “кармапа”) в 1626 р. і в Бутані в 1628 р. Мандрівники в 1629 р. досягли міста Шігадзе у володіннях панчен-лами і ототожнили Тибет не з Шам- балою чи Китаєм (Cathay), аз відомою з карт ВеликоюТартарією (Тата- рією) [3, с. 180-181]. О О Б. Гуцуляк 182