Міждисциплінарні гуманітарні студії Серія: Історичні науки. 2015. Вип. 2 64 УДК 94(477) «1806/1812» ЛЮДИ ФРОНТИРУ В УМОВАХ ВІЙНИ: ПОЧАТОК РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКОЇ ВІЙНИ 1806–1812 рр. У ЖИТТІ ЗАПОРОЗЬКОГО КОЗАЦТВА Світлана Каюк кандидат істричних наук, доцент, Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара, skayuk@rambler.ru У статті аналізуються переселенські рухи фронтирних спільнот південноукра- їнського регіону у зв’язку з початком російсько-турецької війни 1806–1812 рр., зміни, що відбувались у житті запорозьких козаків та некрасівців. Ключові слова: запорожці, некрасівці, російсько-турецька війна, Фронтир, Задунайська Січ. Війна — час, коли доля людей змінюється надзвичайно швидко і карко- ломно, коли доводиться шукати нові життєві орієнтири, пристосовуватись до інших умов виживання. Для переважної більшості пересічного населення — це стресова ситуація, яка потребує надзвичайних зусиль. Для людини Фронтиру напіввійна і проблема виживання — це реалії повсякденного життя: нападу можна чекати кожної хвилини, тож роками, а то й століттями напрацьована готовність до змін, здатність швидко реагувати і пристосовуватись до ново- го життєвого середовища. Більшість населення території української ділянки Фронтиру становило незаможне населення, для якого початок справжньої війни між державами за участю регулярних армій означав ще й втрату житла та майна, отже зміну місця проживання, пошуки нових територій для заснування поселень. Правда, й такий виклик долі для людини Фронтиру — стан природній і звичний, напрацьований століттями виживання. Кінець XVIII — початок XIX ст. — період, коли у південноукраїнському краї відбуваються часті російсько-турецькі війни, з невеликими перервами у 13–15 років. Тож за життя кожного покоління траплялась не одна російсько-турецька війна, а значить були напрацьовані певні моделі поведінки. Територія південно- української ділянки Фронтиру у цей час швидко змінювалась. Чітко встановлені державні кордони Російської імперії просувались у південно-західному напрям- ку, новоприєднані землі включались до нової політико-адміністративної струк- тури держави, що докорінно відрізнялось від типових умов прикордоння. В той же час північні частини Османської імперії, особливо у наближених до дельт Дунаю та Дністра регіонах, набагато більше відповідали умовам Фронтиру за низьким ступенем контролю як з боку центральної влади, так і місцевих аянів. Міжусобна боротьба за владу, прагнення позбутись контролю з боку Османської Порти хвилювали місцевих правителів набагато більше, ніж порядок у краї.