dominowała problematyka historyczna i polityczna, m.in. historia Polaków w Ukrainie, studia z historii literatury. Jednak z każdym rokiem coraz szersze staje się spektrum tematyczne nadsyłanych prac: pojawiły się rozprawy poświęcone problematyce gospodarczej, menedżmentowi, flozofi, pedagogice, językoznawstwu oraz teorii literatury, analizowane jest doświadczenie współpracy dwustronnej oraz historia dyplomacji. Tak więc prace konursowe odwierciedlają rozwój stosunków ukraińsko- polskich nie tylko w dziedzinie humanistyki czy nauk społecznych, ale i w praktyce. Młodzi uczeni przejawiają zainteresowanie przykładem udanej transformacji polskiej gospodarki, przeobrażeniami politycznymi, reformą samorządową, nowym zasadami funkcjonowania instytucji kultury w Polsce, jak też kompleksem reform zrealizowanych przed przystąpieniem Polski do Unii Europejskiej. Znawstwo, z jakim młodzi ukraińscy badacze piszą na ten temat pozwala żywić nadzieję, że ich wiedza znajdzie zastosowanie praktyczne i wzmocniać będzie europejską orientację Ukrainy oraz ukraińsko-polskie porozumienie. W dziesiątym tomie “Studiów polskich” znalazły się artykuły napisane przez laureatów Konkursu im. Jerzego Giedroycia w oparciu o nagrodzone przez jurorów prace. Ola Hnatiuk Skład Międzynarodowego Jury X Konkursu im. Jerzego Giedroycia: Bogumiła Berdychowska Jan Jacek Bruski Ola Hnatiuk (przewodnicząca) Igor Hałagida Natalia Jakowenko Joanna Konieczna Grzegorz Motyka Mykoła Riabczuk Danuta Sosnowska Anna Wylegała 12 Польські студії № 10 13 Польські студії № 10 Іван ГАВРИЛЮК ПРИВАТНІ ВІЙСЬКА АРИСТОКРАТІЇ В РАННЬОМОДЕРНІЙ ЄВРОПІ: ПОШИРЕННЯ І РЕГІОНАЛЬНА СПЕЦИФІКА У Європі, під час розпаду середньовічної моделі організації війська та переходу до формування державних армій, приватні підрозділи можновладців залишалися одними з небагатьох стабільно існуючих збройних формацій. Протягом XV ст. вони поступово перетворю- валися в гвардії того чи іншого достойника. Разом з цим більшість європейських держав переходили до практики використання найма- них лише на час війни професійних військ. Зміна соціальної бази армії (кістяк становила вже не лицарська кавалерія, а піхотинці, набрані з селян і міщан), збільшення її чисельності, відповідний розвиток бю- рократичного апарату, поява нових та вдосконалення вже існуючих воєнних технологій, зокрема розвиток ручної вогнепальної зброї й артилерії, призвели до поступового витіснення державною (корон- ною) армією приватних збройних формувань у більшості розвинутих країн Європи від середини до кінця XVII ст. Натомість в Короні Польській та Великому князівстві Литовському протягом XV– почат- ку XVI ст. через збільшення шляхетських свобод прослідковувалася динаміка трансформації підрозділів удільних князів у надвірні загони, а ще за століття — в приватні армії певних магнатських родів. Про- тягом XVII–XVIII ст. магнатські надвірні хоругви відігравали важливу роль в житті всієї Речі Посполитої, а через специфіку державного устрою та соціальної структури Польсько-Литовської держави неод- норазові спроби їх обмеження ставали безуспішними.