Вісник Львівського університету. Серія філос.-політолог. студії. 2019. Випуск 27, c. 63-70 Visnuk of the Lviv University. Series Philos.-Political Studies. Issue 27, p. 63-70 © В. Гнатюк, 2019 УДК [321.6/.7.01:323(477.87+477.83+477.85)«2010»]:303.446 DOI https://doi.org/10.30970/2307-1664.2019.27.8 СУБНАЦІОНАЛЬНІ ПОЛІТИЧНІ РЕЖИМИ В УКРАЇНІ НА ПРИКЛАДІ ЗАКАРПАТСЬКОЇ, ЛЬВІВСЬКОЇ ТА ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТЕЙ У 2010 Р.: ЕКСПЕРТНЕ (СУБ’ЄКТИВНЕ) ВИМІРЮВАННЯ Володимир Гнатюк Львівський національний університет імені Івана Франка, філософський факультет, кафедра політології вул. Університетська, 1, 79000, м. Львів, Україна У статті на основі експертної (суб’єктивної) методики здійснено вимірювання субнаціональ- них політичних режимів в Україні на прикладі Закарпатської, Львівської та Чернівецької областей у 2010 році. Представлено авторську методику (техніку) вимірювання, структура якої об’єднала двадцять два питання до респондентів (локальних експертів). Загалом проаналізовані чинники фор- мування і трансформації типів субнаціонального режиму через сім специфічних тематичних блоків – владний, суспільний, виборчий, корупція та професіоналізм, економічний, проблемний і позиція експерта. Також окреслено специфіку, тенденції й виняткові ситуації у визначений часовий проміжок на основі двох методів – експертного (синтезуючого) та експертного (генералізуючого). У кожній субнаціональній одиниці здійснено опитування семи локальних експертів. Як наслідок, для Закарпатської області властивий анократичний субнаціональний режим, що відображався як негнучкий до трансформації в рамках демократичної інституційної спрямованості. У Львівській області встановився наближено демократичний тип субнаціонального режиму серед- нього (помірного) значення, який є гнучким до трансформації на наступний рівень – демократичний. У Чернівецькій області оформився наближено демократичний тип режиму вище середнього значен- ня, що характеризувався найбільшою гнучкістю серед усіх випадків до переходу в демократичну фазу розвитку. Ключовою ідеєю стала безпосередня демонстрація різного інституційного розвитку субнаці- ональних одиниць в Україні. Це наводить на думку, що успішна загальнонаціональна демократиза- ція – процес, який здійснюється й на рівні системи, і на рівні її підсистем водночас. Зважаючи на те що Україна протягом більше ніж двадцяти років є державою з «гібридним режимом», є очевидним те, що десь цей процес (демократизація) відбувається з рухом «назад» – до авторитарних практик. Відповідно, ми маємо довготривалий «баланс» поміж демократичним та автократичним управлінням у нашій державі. Результати дослідження демонструють, що кожна субнаціональна одиниця розви- вається специфічно й відображає таку «ситуацію» як особливий набір способів, засобів і механізмів здійснення політико-владного процесу. Ключові слова: експертна (суб’єктивна) методика вимірювання, субнаціональний політичний режим, локальні експерти, інституційні та неінституційні індикатори. Дослідження субнаціональної тематики в порівняльній політології є новим напря- мом сучасних наукових розвідок. Якщо бути точнішим, то ця проблематика осмислюєть- ся націлено менше, ніж три останні десятиліття [1]. З іншого боку, незважаючи на такий короткий часовий проміжок, отримано ключовий синтезований результат як окреслення особливої ситуації зіставлення (juxtaposition), за якої виникала специфічна інституційна невідповідність поміж протіканням політичних процесів і їх теоретичним обґрунтуванням у певних частинах країни й цілим тлом (загальнодержавний рівень), де вони здійснювали-