УДК 811.112.2’373.7’373.2 НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНА СПЕЦИФІКА ГЕНДЕРНО МАРКОВАНИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ З КОМПОНЕНТОМ-ЗООНІМОМ У СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ Марія Лозицька Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, просп. Волі, 13, м. Луцьк, Україна, 43000 mariia.losytska@gmail.com Статтю присвячено вивченню національно-культурної специфіки гендерно маркованих фразеологізмів з компонентом-зоонімом. Метою дослідження є аналіз основних аспектів харак- теристики статей крізь семантику компонента-зооніма у складі фразеологізму. Завдяки методу лінгвокультурного аналізу виявлено, що гендерно марковані фразеологізми з компонентом-зоонімом у німецькій мові вказують на осіб чоловічої чи жіночої статей та імплікують певну характеристику останніх, яка залежить від поглядів даної культури на тварину, назва якої входить до компонентного складу фразеологізму. Шляхом використання методу суцільної вибірки, семантичного та компо- нентного аналізів, визначено, що гендерно марковані фразеологізми з компонентом-зоонімом харак- теризують чоловіка та жінку за трьома основними категоріями: зовнішність, розумові здібності та риси характеру. Для характеристики привабливої жіночої зовнішності найчастіше використовуються компоненти-зооніми, що належать до класу комах. При означенні зовнішності чоловіка за допомо- гою фразеологічних одиниць з компонентом-зоонімом використовуються тварини з класу ссавців та прослідковується принцип подібності, а не символічності, як при характеристиці жіночої вроди. Для оцінки розумових здібностей обох статей у німецькій фразеології використовуються, зазвичай, домашні тварини. Компонентами, які називають окремі риси характеру чоловіків та жінок, слугу- ють номінації як диких, так і домашніх тварин, причому негативна конотація таких фразеологічних одиниць переважає. Ключові слова: фразеологічна одиниця, гендерно маркований фразеологізм, зоонім, лінгвокультурна картина світу. Вступ. Дослідження сучасної лінгвістики спрямовані на розкриття коду нації з метою глибшого проникнення у ментальний простір певного народу та прагматизації лінгвокультурної картини світу, яка ґрунтується на уявленнях національної спільноти про дійсність. Лінгвокультурна дійсність представлена системою концептів (зокрема і культурних) як вагомих психоментальних координат, які вербалізуються у мові. Лінгвокультурна картина світу нації значною мірою відображена у фразеології, зокрема, В. А. Маслова зазначає, що відгуки минулих днів знаходять сьогодні своє відображення в прислів’ях, приказках, фразеологізмах, метафорах, символах культури [6, с. 3]. ISSN 0320–2372. ІНОЗЕМНА ФІЛОЛОГІЯ. 2019. Випуск 132. С. 16–25 INOZEMNA PHILOLOGIA. 2019. Issue 132. P. 16–25 © Лозицька М., 2019 DOI: http://dx.doi.org/10.30970/fpl.2019.132.2918