104 Кримінологічні дослідження : зб. наук. праць УДК 172.13:343.97 Поклад В., кандидат філософських наук, доцент, Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка (м. Сєвєродонецьк, Україна) e-mail: v.poklad@ukr.net ORCID http://orcid.org/0000-0003-2272-917X ГЕРОЇ ТА ЗЛОЧИНЦІ У ВОЄННОМУ КОНФЛІКТІ Поклад В. Герої та злочинці у воєнному конфлікті. Будь-який воєнний конфлікт сприяє проявленню істотних характеристик людини – позитивних або негативних, героїчних або злочинних. За традицією, зіставлення злочинних учинків з ге- роїчними вважається неприпустимим через їх духовну протилеж- ність. І злочини, і героїчні акти визначаються як такі на підставі їх порівняння з нормальною поведінкою (стандартної для більшості індивідів). Проте за певними характеристиками злочинна і герої- чна поведінка мають чимало спільного. По-перше, і злочин, і подвиг є фактом виходу особистості за межі нормативного порядку. Незрідка те, що колись уважалося зло- чином, пізніше оцінювалось як подвиг (Сократ, Дж. Бруно, Т. Кампа- нелла). І навпаки. Вихід за межі нормативного порядку передбачає наявність у індивіда особливих психологічних якостей (воля, рішу- чість в екстремальних умовах, здатність до ризику тощо). Війна як зосередження екстремальних умов стає найліпшим середовищем як для героїзму, так і для злочинності. По-друге, героїв із злочинцями об’єднує нехтування такими загальними цінностями, як життя інших людей (інколи навіть своє власне), сім’я, власність. Війна створює можливість для легальної реалізації трансгресивних інтенцій індивідів. Та коли екстрема- льна ситуація воєнного конфлікту залишається позаду, певна кіль- кість героїв воєнного часу реалізується в злочинах. Сучасне суспільство не потребує героїв як носіїв зразково-аг- ресивної поведінки. Такі герої – породження ієрархічного суспільс- тва, традиційною практикою якого була війна. Загалом, усесвітньо- історичний процес може бути представлений як поступове звіль-