Вісник Сумського національного аграрного університету Серія «Ветеринарна медицина», випуск 1-2 (44-45), 2019 27 УДК 636.09:[616.98+579.834.115]:636.1 ВИКОРИСТАННЯ ГЕОІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ (ГІС) В СИСТЕМІ МОНІТОРИНГУ ТА ПРОФІЛАКТИКИ ЛЕПТОСПІРОЗУ ТВАРИН ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ Кистерна Олеся Сергіївна кандидат ветеринарних наук, доцент Сумський національний аграрний університет (м. Суми, Україна) ORCID: 0000-0003-4010-6101 Lesya_sumy2008@ukr.net Водяник Анастасія Василівна магістр ветеринарної медицини Регіональна державна лабораторія Держпродспоживслужби, (м. Черкаси, Україна) nesty.v@gmail.com Мусієнко Олексій Володимирович кандидат ветеринарних наук, доцент Сумський національний аграрний університет (м. Суми, Україна) ORCID: 0000-0002-4873-7023 aleksey_musya@ukr.net В статті представлено використання геоінформаційних технологій (ГІС) як систему моніторингу та профілак- тики лептоспірозу тварин в Черкаській області. Проведений аналіз сучасних програм, що використовують для ГІС моніто- рингу у ветеринарії. Визначено необхідну структуру бази даних для моніторингу лептоспірозу тварин за використання ГІС в Черкаській області. Розроблені шаблони (таблиці, схеми) для формування бази даних в питанні модернізації контролю за зооантропонозним захворюванням на прикладі лептоспірозу. Проведений аналіз розповсюдження лептоспірозу тварин за даними Черкаської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби України з використанням ГІС. Вивчено контроль за діагностикою і розповсюдженням лептоспірозу серед диких тварин Черкаської області. Визначено етіологічну структуру лептоспірозу тварин на території Черкащини за 2012-2017 роки з використанням ГІС. Побудований алгоритм моніторингу та профілактики лептоспірозу тварин в Черкаській області з використанням ГІС. Ключові слова: геоінформаційні системи (ГІС), зооантропоноз, лептоспіроз. DOI:https://doi.org/10.32845/bsnau.vet.2019.1-2.5 Вступ. Лептоспіроз є зоонозом з глобальним поши- ренням. Наукові дослідження останніх років підтверджують тенденцію захворювання до тяжкого перебігу з високою ле- тальністю. Епізоотично-епідемичний процес при лептоспірозі є складною системою екосистемного і соціоекосистемного рівнів. Для цього необхідно впроваджувати в систему епіднагляду за інфекційними захворюваннями географічну ін- формаційну систему - ГІС, як універсальний спосіб накопи- чення і зберіганні баз даних і електронних карт і інформації. Використання ГІС дозволяє одночасно візуалізувати та про- водити математичну обробку первинних епідеміологічних, епізоотологічних і інших даних, як факторним аналізом. Використання геоінформаційних систем (ГІС) дає можливість одночасно пов’язати просторову характеристику явища процесу і застосувати статистичні методи та складає наукову основну для прогнозування і попередження усклад- нень епідеміологічної ситуації. Епідеміологічний контроль за конкретною хворобою має свої особливості і потребує пев- ного алгоритму, що включає в себе використання нових ін- формаційно-аналітичних інструментів. На нашу думку, за- стосування ГІС – це можливість навчитися сучасними мето- дами та інструментами проводити моніторинг лептоспірозу тварин на Черкащині, підвищити актуальність проблеми за рахунок візуалізації карт та їх демонстрацій у різних сферах, формувати повноцінну базу даних, наповнити її важливими складовими. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Під геоін- формаційною системою (ГІС) розуміють систему управління просторовими даними та асоційованими з ними атрибутами. Це комп’ютерна система, що забезпечує можливість викори- стання, збереження, редагування, аналізу та відображення географічних даних. Виникненню та розвитку ГІС передував досвід топографічного та тематичного картографування, вдалі спроби його автоматизування та досягненнями у об- ласті комп’ютерних технологій (Maplex for Arc GIS, 2001; Yvannykov, 2001). Одним з напрямків використання ГІС є ветеринарна картографія, що досліджує вплив навколишнього середо- вища на здоров’я, продуктивність тварин, а також географічні фактори, що обумовлюють умови виникнення, характер розповсюдження та особливості перебігу хвороб на конкрет- них територіях. Перспективним вважається створення і вико- ристання ГІС як оперативний облік даних щодо просторового розповсюдження інфекційних захворювань тварин і зоонозів. Роботи по створенню ГІС у галузі ветеринарної медицини розпочаті і в Україні. Сучасні ГІС пропонують повноцінні, без- перервно прогресуючі функціональні можливості для вирішення практичних завдань, пов’язаних з оперативним аналізом, прогнозом епідемій та епізоотій (Bezymenny, 2017; Ukhovskyi and all., 2015). Першу функціонуючу ГІС було створено у Канаді ще у 60-х роках ХХ – сторіччя, вона називалася Географічна Ін- формаційна Система Канади (Canada Geographic Information System, CGIS), яка досі існує, поповнюється та розвивається. Головним розробником ГІС Канади вважається Роджер Томлінсон (Roger Tomlinson), під керівництвом котрого було