Психологія: реальність і перспективи Випуск 16, 2021 Збірник наукових праць РДГУ. 186 УДК 159.923:[378.016:159.9-051] Рудюк Олег кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри загальної психології та психодіагностики Рівненського державного гуманітарного університету https://orcid.org/0000-0003-0200-1982. DOI https://doi.org/10.35619/praprv.v1i16.221 СТИЛЬОВІ ОСОБЛИВОСТІ САМОРЕГУЛЯЦІЇ ПОВЕДІНКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ-ПСИХОЛОГІВ Анотація. У статті представлено результати дослідження стильових особливостей саморегуляції поведінки майбутніх фахівців-психологів на різних етапах їх фахової підготовки. За результатами проведеного дослідження виявлено, що характер розвитку основних регуляторних процесів (планування цілей діяльності, моделювання значущих умов, програмування дій, оцінка і корекція результатів) та регуляторно- особистісних властивостей (гнучкість і самостійність) майбутніх фахівців-психологів має свої специфічні особливості на різних етапах їх учбово-професійної підготовки. Виявлено, що у порівнянні зі студентами першого курсу, у студентів четвертого курсу спостерігається достовірно вищий ступінь розвитку основних регуляторних процесів та регуляторно-особистісних властивостей: загального рівня саморегуляції як здатності до усвідомленої саморегуляції довільної активності; гнучкості як здатності до перебудови та корекції системи саморегуляції при зміні зовнішніх і внутрішніх умов; оцінки і корекції результатів як здатності до адекватної та автономної оцінки себе і результатів своєї діяльності та поведінки; моделювання значущих умов як ступеня розвитку уявлень про систему зовнішніх і внутрішньо значущих для досягнення цілей умов, їх усвідомленості та деталізованості; самостійності як ступеня розвитку регуляторної автономності; програмування дій як ступеня усвідомленої побудови способів і послідовності власних дій для досягнення поставлених цілей; планування цілей діяльності як ступеня розвитку механізмів цілепокладання з точки зору усвідомленості й автономності процесу висунення цілей активності, їх дієвості, реалістичності, деталізованості та стійкості. Ключові слова: саморегуляція, регуляторні процеси, регуляторно-особистісні властивості, компоненти саморегуляції поведінки, студенти-психологи, фахова підготовка. Постановка проблеми. Сучасний етап розвитку вітчизняної сфери вищої освіти пред’являє високі вимоги до особистості майбутнього фахівця, перш за все, його здатності долати труднощі об’єктивного і суб’єктивного характеру у процесі учбово-професійної підготовки. У цьому процесі здобувач вищої освіти розглядається як суб’єкт ініціації власної довільної і усвідомленої активності в напрямку забезпечення оптимальної регуляції взаємовідносин з освітнім середовищем. Одним із найбільш загальних і суттєвих проявів такої суб’єктної позиції майбутнього фахівця є здатність до саморегуляції власної поведінки в умовах навчальної діяльності. Успішна саморегуляція суб’єктів освітнього процесу у вищій школі забезпечує необхідний рівень оптимальної мобілізації власних потенційних можливостей у напрямку розвитку професійних здібностей, актуалізації і реалізації їх особистісного та інтелектуального потенціалу. Особливого значення здатність до саморегуляції власної поведінки в умовах навчальної діяльності набуває у системі фахової підготовки майбутніх фахівців соціономічного профілю, зокрема, майбутніх психологів. Здатність до саморегуляції поведінки стає не лише визначальним чинником ефективного вирішення актуальних проблем і задач їх навчальної діяльності, але і професійно важливою якістю у структурі їх професійної компетентності. Незважаючи на репрезентативний теоретичний та емпіричний досвід розробки проблеми саморегуляції поведінки майбутніх фахівців в умовах їх